Греко-католицька семінарія в Загребі — центральний заклад освіти Крижевської єпархії та найстаріша установа Греко-Католицької Церкви в Хорватії, яка походить від Марчанського вікаріату. Вона є однією з найстаріших католицьких семінарій (seminarium maius) східного обряду у світі.
Історія Греко-католицьку семінарію в Загребі на Горньому граді заснував у 1681 році єпископ Павао Зорчич з Марчі. Він купив будинок у знатної родини Патачичів і переобладнав його на семінарію, де також була каплиця для богослужінь. Від моменту заснування в семінарії жили і виховувалися не тільки семінаристи, а й кандидати до священства.
У 1766 році семінарія сильно постраждала від пожежі. Збереглася лише партерна кімната у східній частині, нині — хол. З 1768 по 1774 рік єпископ Базилій Божичкович (1759 — 1785) збудував нову двоповерхову будівлю. Тут також містилася каплиця св. Василія Великого на місці сьогоднішнього співкатедрального собору. Видатним ректором цієї епохи був Атанасій Гвозданович, який пізніше був ректором Королівської греко-католицької семінарії у Відні (Барбареум).
У 1828 році, за часів єпископа Крижевича Костянтина Станіча (1814 — 1830), північна частина семінарії була добудована, а церква св. Василія Великого — освячена у 1830 році. Греко-католицька семінарія брала активну участь у хорватському національному відродженні. Видатними ректорами цієї епохи були Тадія Смічиклас і Антон Франкі.
Під час великого землетрусу в Загребі 1880 року семінарія і церква св. Василія Великого дуже постраждали. Єпископ Ілія Хранілович (1850 — 1889) відбудовує семінарію й будує нову церкву св. Кирила і Мефодія за планами Германа Болле. Ректор Андрій Сегеді вперше поклав Божественну Літургію на музику жумберацького народного мотиву.
Наприкінці ХХ-го століття було добудовано західний корпус і проведено капітальний ремонт семінарії та співкатедри св. Кирила і Мефодія. Семінарія сильно постраждала під час Великого землетрусу в Загребі 2020 року і була тимчасово закрита на капітальний ремонт.
Ректори
Джуро Гермінікович (1688 р - ?) П. Теодор Страгінич ЧСВВ (бл. 1700 р.) Гргур Югович (1702 р - ?) Франьо Новак (1710 р - ?) Теофіл Пашич, ЧСВВ (1738 — 1739 рр.) Симеон Буліч (1742 р - ?) Ігнацій Латкович (1772 — 1776 рр.) Атаназіє Гвозданович, ЧСВВ (1776 — 1779 рр.) Сильвестр Бубанович, ЧСВВ (1780 — 1781 рр.) Янко Раякович (1781 — 1782 рр.) Костянтин Станіч (1782 — 1785 рр.) Антун Тумара (1800 — 1807 рр.) Томо Чучіч (мирянин, 1794 — 1796 рр.) Габре Смічиклас (1809 — 1810 рр.) Костянтин Потуричич (1810 — 1812 рр.) Симеон Чучич (1812 — 1821 рр.) Базиліє Божичкович (1830 — 1831 рр.) Нікола Маліч (1831 — 1837 рр.) Янко Голеш (1837 — 1846 рр.) Янко Предович (1846 — 1849 рр.) доктор філософії Петар Стіч (1849 — 1851 рр.) Павао Братель (1851 — 1860 рр.) Базиліє Потуричич (1860 — 1861 рр.) Марко Станіч (1861 — 1866 рр.) Томо Відович (1866 — 1871 рр.) проф. Габро Смічиклас (1871 — 1877 рр.) зг. проф., доктор філософії Тадія Смічіклас (1877 — 1882 рр.) Володимир Лабош (1882 — 1885 рр.) проф., доктор філософії Антон Франки (1885 — 1891 рр.) Андрія Сегеді (1891 — 1897 рр.) доктор філософії Дане Шаятович (1897 — 1902 рр.) вл. д-р. Діонізій Няраді (1902 — 1914 рр.) доктор філософії Томо Северович (1914 — 1924 рр.) доктор філософії Іван Вишошевич, ЧСВВ (1924 — 1956 рр.) Іван Крстітель Павкович (1956 — 1990 рр.) вл. Нікола Кекіч (1990 — 2019 рр.) доктор філософії Роберт Рапленович (2019 — 2020 рр.) Даніель Вранешич (2020 - ?) </div>
Галерея
Примітки