Китайська станція () або Головнокомандувач, Китай () — одне з командувань Королівського військово-морського флоту Великої Британії, у зону відповідальності якої входили прибережні води Китаю, китайські судноплавні річки, західна частина Тихого океану та води навколо Голландської Ост-Індії. Китайська станція існувала з 1865 року до її об'єднання з Ост-Індською станцією у Британський Східний флот у 1941 році.
З 1831 по 1865 роки Ост-Індська станція та Китайська станція були єдиним командуванням, відомим як Ост-Індська та Китайська станція. Флот часто співпрацював з британськими комерційними інтересами в цій сфері.
Формування мало бази в Сінгапурі (Сінгапурська військово-морська база), HMS Tamar (1865—1941 та 1945—1997) у Гонконгу та Вейхай (на острові Люгонг) (1898—1940). Китайська станція зазвичай складалася з кількох старих легких крейсерів і есмінців, а китайські річки патрулювала флотилія канонерських човнів з малою осадкою, які називаються «китайськими канонерськими човнами». Кораблі на цій станції зазвичай мали характерну ліврею з білого корпусу і надбудови та темних труб.
У період між двома світовими війнами канонерські човни класу «Інсект» в основному використовувалися на Далекому Сході і були присутні під час японського вторгнення в Китай. У 1937 році на річці Янцзи японці атакували «Ледіберт», обстрілявши його з берегової батареї. Американський канонерський човен «Паней» також був атакований японськими літаками та потоплений. «Ледіберт» проплив 20 миль до місця затоплення, взяв на борт деяких із тих, хто вижив, і доставив їх до Шанхаю. «Скараб» і «Крікет» перебували поблизу Нанкіна в 1937 році, коли японці почали бомбити місто.
У відповідь на посилення японських загроз окрема Китайська станція була об'єднана з Ост-Індською станцією в грудні 1941 року, щоб сформувати Східний флот.
Головнокомандувачі, Китай віцеадмірал, сер Джордж Кінг (1865—1867) віцеадмірал, сер Генрі Кеппел (1867—1869) віцеадмірал, сер Генрі Келлет (1869—1871) віцеадмірал, сер Чарльз Шедвелл (1871—1874) віцеадмірал, сер Альфред Райдер (1874—1877) віцеадмірал, сер Чарльз Гілляр (1877—1878) віцеадмірал, сер Роберт Кут (1878—1881) віцеадмірал, сер Джордж Омманні Уіллес (1881—1884) віцеадмірал, сер Вільям Монтегю Доуелл (1884—1885) віцеадмірал, сер Річард Весі Гамільтон (1885—1887) віцеадмірал, сер Новелл Сальмон (1887—1890) віцеадмірал, сер Фредерік Річардс (1890—1892) віцеадмірал, сер Едмунд Фрімантл (1892—1895) віцеадмірал, сер Александер Буллер (1895—1897) віцеадмірал, сер Едвард Гобарт Сеймур (1897—1901) віцеадмірал, сер Кіпріан Брідж (1901—1904) віцеадмірал, сер Джерард Ноель (1904—1906) віцеадмірал, сер Артур Мур (1906—1908) віцеадмірал, сер Гедворт Мекс (1908—1910) віцеадмірал, сер Альфред Вінсло (1910—1913) віцеадмірал, сер Мартін Джеррам (1913—1915) віцеадмірал, сер Вільям Лоутер Грант (1916—1917) контрадмірал, сер Фредерік Тюдор (1917—1919) віцеадмірал, сер Александер Дафф (24 липня 1919—1922) адмірал, сер Артур Левесон (10 вересня 1922–листопад 1924) контрадмірал, сер Аллан Еверетт (листопад 1924—1925) контрадмірал, сер Девід Мюррей Андерсон (1925), ТВО віцеадмірал, сер Едвін Александер-Сінклер (22 квітня 1925 — 8 листопада 1926) віцеадмірал, сер Реджинальд Тайрвітт (8 листопада 1926 — 28 листопада 1928) віцеадмірал, сер Артур Вайстел (28 листопада 1928 — 28 лютого 1931) віцеадмірал, сер Говард Келлі (28 лютого 1931 — 11 березня 1933) адмірал, сер Фредерік Чарльз Дрейер (11 березня 1933 — 11 січня 1936) віцеадмірал, сер Чарльз Літтл (11 січня 1936 — 5 лютого 1938) адмірал, сер Персі Нобль (5 лютого 1938 — 1940) віцеадмірал, сер Джеффрі Лейтон (вересень 1940 — листопад 1941) адмірал, сер Том Спенсер Філліпс (листопад — 2 грудня 1941)
Див. також Східно-азійська крейсерська ескадра Колоніальні військово-морські сили Австралії Міжнародна ескадра (інтервенція на Крит, 1897–1898) Друга Тихоокеанська ескадра Військово-морські сили імперії Цін Маньчжурский імперський флот
Примітки Виноски
Джерела