Centrosaurinae — підродина цератопсид. Жили впродовж пізнього крейдового періоду, переважно за кампану-маастрихту. Населяли Північну Америку, проте принаймні один рід — Sinoceratops — відомо з Китаю. Таким чином, це єдина з двох підродин Ceratopsidae, що відома з-поза Америки. Тим не менше, на межі кампану й маастрихту вона звузилась у різноманітті до однієї триби — Pachyrhinosaurini — та вимерла, вочевидь, ще до крейдового вимирання. Впродовж переважної частини своєї історії, однак, це була одна з найуспішніших клад крупних травоїдних динозаврів у регіоні, на рівні з хазмозавринами й гадрозавридами.

Характерними рисами центрозаврів є великий носовий ріг, короткі надскроневі роги та прикрашена оборка, що виступає з задньої частини черепа. За винятком Centrosaurus apertus, всі дорослі центрозаври мають шипоподібні елементи посередині черепа. Морфометричний аналіз демонструє, що центрозаври відрізняються від інших груп цератопсів формою черепа, морди та оборки. Є дані, які свідчать про те, що самці центрозаврів мали більш тривалий підлітковий період, а статева орнаментація з'являлася лише у дорослому віці.

Систематика Нижче наведено кладограму, що ілюструє зв'язки між членами Centrosaurinae з Wilson, Ryan & Evans (2020):

Розміри тіла У порівнянні зі своєю сестринською групою, Chasmosaurinae, центрозаври відносно невеликі. Винятком є примітивний Sinoceratops, довжина черепа якого оцінюється в 180 сантиметрів. На відміну від нього, довжина черепа Albertoceratops була більш типовою для цієї групи й становила лише 67 сантиметрів. Загалом, центрозаври були розміром з сучасного носорога — їхня довжина тіла варіювалася в межах 2,5—8 метрів.

Палеоекологія Припускають, що представники двох підродин цератопсид співіснували за рахунок розділу за нішами, так, центрозаврини могли спеціалізуватись на жорсткішій рослинності, аніж хазмозаврини. Спосіб уникнення взаємного витіснення членів однієї підродини не з'ясовано. Втім, можливо, що більша їх частина насправді не співіснували, а різноманіття представників одних і тих самих підродин крупних птахотазових у пізньокрейдових формаціях Північної Америки — наслідок накопичення залишків тварин різних видів, що в одному місці займали одну й ту ж екологічну нішу за різних часів.

Примітки

Література