Борис В'ячеславович Іорданський ( 26 липня 1903, Ковров — 1983, Москва) — російський радянський художник і педагог; член Асоціації художників революції у 1928—1931 роках; Російської асоціації пролетарських художників з 1931 року та Спілки художників СРСР.

Біографія Народився року в місті Коврові (нині Владимирська область, Росія). Упродовж 1922—1930 років навчався у Вищому художньо-технічному інституті у Москві, де його викладачами були зокрема Ісак Рабинович, Олександр Шевченко, Микола Шестаков.

Жив у Москві. У 1920-х—1940-х роках працював переважно як оформлювач. Протягом 1950—1952 років викладав у Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва; з 1952 року — Московському вищому художньо-промисловому училищі (професор з 1961 року). Помер у Москві у 1983 році.

Творчість Працював у галузх станкового (створював жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, станкової і книжкової графіки.

Монументальний живопис Виконав оформлення: павільйонів «Центросоюз» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1923); «Друк» на міжнародній виставці преси в Кельні (1927—1928); «Далекий Схід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1939); магістралі «Центр — Сокольники» до 1 Травня (1930); відділу «Тваринництво СРСР» на виставці у Філадельфії (1931); зали «Конституція СРСР» на Всесвітній виставці в Парижі (1936—1937; «Гран-прі», 1937); колони фізкультурників СРСР і РРФСР на фізкультурному параді в Москві (1945); Також оформляв вулиці та площі Москви до революційних свят.

У наступні роки створював монуменатально-декоративні твори: плафони (темпера) «Перемога» у Палаці культури Метробуду в Москві (1944—1946, спільно з Георгієм Рубльовим); «Петроград 1917 року» в Жовтневому залі Центрального музею Революції СРСР у Москві (1947—1948, спільно з Георгієм Рубльовим); «Дружба народів» у залі для глядачів Бурятського театру опери та балету в Улан-Уде (1947—1952, спільно з Георгієм Рубльовим); «Квітуча Україна» у вестибюлі готелю «Україна» в Москві (1956—1957); «Під прапором Леніна» у залі для глядачів Кемеровського обласного драматичного театру (1957—1960). мозаїки (смальта) «Ленін», «Парад Перемоги», «Фізкультурний парад» у вестибюлі станції «Добринінська» Московського метрополітену (1948—1951, спільно з Георгієм Рубльовим); панно (темпера) «Небо Москви» і «Москва» для павільйону «Московська область» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1952—1954); «Панорама Москви» в банкетному залі ресторану «Прага» в Москві (1954—1955); «Київ», «Москва» та «Дніпропетровськ» у Палаці культури Дніпропетровська (1956).

Станковий живопис історичні картини

«Демонстрація на Червоній площі в 1927 році» (1958, олія; Державний центральний музей сучасної історії Росії); «Хай живе революція робітників, солдатів і селян!» (1967, темпера); «Володимир Ленін» (1969—1970, темпера); «За владу Рад!» (1970, темпера); «Революційний патруль» (1973, темпера); «Володимир Ленін на 1-му Всеросійському суботнику» (1975, темпера). </div> портрети

художника Василя Бордиченка (1962); художника Михайла Маркова (1963); мистецтвознавця К. Соловйова (1965); «Дівчина у світлій сукні» (1966); художника Володимира Васильєва (1966—1967); мистецтвознавця А. Н. Тарасова (1972); професора А. Н. Андронова (1974); «Автопортет» (1975). </div> пейзажі і натюрморти

«Венеція» (1959); «Натюрморт з книгами» (1962); «Підмосков'я. Піски» (1963); «Натюрморт з мисливською рушницею» (1975). </div>

Графіка Створив низку плакатів-афіш для Центрального парку культури та відпочинку імені Горького у МосквіИорданский Борис Вячеславович (1903–1983) / Трамвай искусств. : «Зима. Центральна лижна станція» (1934); «Зелений театр. Боротьба. Туреччина — СРСР» (1934); «ЦПКВ імені Максима Горького. Літо 1935 року Абонементи» (1935); «Масове гуляння присвячене XI-річчю першої Конституції СРСР» (1935); «Загальномосковський зліт призовників 1912 року» (1935); У 1930-х виконав низку політичних та агітаційних плакатів: «Трудівниці фабрик і полів, ставайте в бойові колони ударниць» (1930); «Культ-естафету на службу суцільної колективізації» (1931); «Комсомолець, молодий робітник, піонер! Вступай у модельні, планерні, авіаційні гуртки Осоавіахіма» (1934); «Двадцятий рік соціалістичної революції» (1936); «У нас і в них» (1936); «Хай живе великий братський Союз народів СРСР» (1936); «Військова школа — кузня радянських лейтенантів» (1936); «Ось він щасливий і задоволений, в кому сяють знання і талант, вихованець наш військово-шкільний…» (1936); «Успішно розмістимо позику другої п'ятирічки, забезпечимо подальше піднесення добробуту та культури всіх народів Радянського Союзу!» (1936); «Олександр Пушкін» (1937; до 100-річчя від дня смерті письменника). «Комсомолець, допомагай дітям добре вчитися і добре відпочивати» (1937); "Хай живе 8 березня. Міжнародний комуністичний жіночий день! (1937); «Хай живе і міцніє наша могутня Батьківщина — Союз Радянських Соціалістичних респубілік!» (1940); «Михайло Юрійович Лермонтов». 1814—1841 (1941); «Перетворимо передплату на позику третьої п'ятирічки на демонстрацію радянського патріотизму!» (1941). Співпрацював із Детгизом, на замовлення якого створив ілюстрації до книг: «Школа» Садріддіна Айні (1949); «Маленькі месники» Ованеса Гукасяна (1950). Багато працював у техніках гуаші, акварелі, звертався до ліногравюри. Серед станкових графічних робіт:

«Демонстрація» (1930, ліногравюра); «Бібі-Ейбат. Нафтова вишка» (1931, гуаш); автопортрети (1941, 1943, 1946, 1971; акварель); «Комсомольськ-на-Амурі» (1943, акварель); «Букет» (1943, акварель); «Куточок Риму» (1959, картон); «Весна у Хімках-Ховрино» (1971, гуаш); «Пляж у Дзинтарі» (1972, акварель, туш); </div>

Виставки Експонувався на виставкахИорданский Борис Вячеславович / Инвестиции в искусство. :

молодих художників-початківців міста Москви (1934); творів молодих художників (1936); робіт з художньої промисловості (1940); декоративного мистецтва (1946, 1955); художників книги (1951); республіканській виставці «Радянська Росія» (1960); художників декоративно-оформлювального мистецтва (1962); творів московських художників (1964, 1975); «По рідній країні» (1965); «Художники Москви — 50-річчя Жовтня» (1967). </div> Провів персональні виставки у Москві у 1935, 1963, 1964, 1975 роках.

Роботи художника представлені у Третьяковській галереї, Державному центральному музеї сучасної історії Росії, зберігаються у багатьох приватних збірка як в Росії, так і в інших країнах.

Примітки

Література Иорданский, Борис Вячеславович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4. Книга 1. Москва. Искусство. 1983. С. 539