Валідність (,  — придатність, від  — «сильний, здоровий, гідний») — це основна міра, якою концепція, висновок або вимір є обґрунтованими і, ймовірно, точно відповідають реальному світу.Brains, Willnat, Manheim, Rich 2011. Empirical Political Analysis 8th edition. Boston, MA: Longman p. 105 Слово «валідний» походить від латинського validus, що означає «сильний». Валідність інструменту вимірювання (наприклад, тесту в освіті) — це міра, в якому інструмент вимірює те, що, як і стверджує, вимірює. Валідність ґрунтується на міцності набору різних типів доказів (наприклад, очевидна валідність, конструктивна валідність тощо), які більш детально описані нижче.

У психометрії валідність має особливе застосування, відоме як валідність тесту: «міра, в якій докази та теорія підтверджують інтерпретації результатів тестів» («що випливає з запропонованого використання тестів»).American Educational Research Association, Psychological Association, & National Council on Measurement in Education. (1999). Standards for Educational and Psychological Testing. Washington, DC: American Educational Research Association.

Загальновизнано, що концепція наукової валідності розглядає природу реальності в термінах статистичних вимірювань і є епістемологічним і філософським питанням, а також питанням вимірювання. Використання терміна в логіці є більш вузьким, пов'язаним із зв'язком між передумовою та висновком аргументу. У логіці валідність відноситься до властивості аргументу, відповідно до якого, якщо передумови істинні, то істинність висновку випливає з необхідності. Висновок аргументу є істинним, якщо аргумент обґрунтований, тобто якщо аргумент дійсний і його передумови істинні. Навпаки, «наукова чи статистична валідність» — це не дедуктивне твердження, яке обов'язково зберігає істину, а індуктивне твердження, яке залишається істинним чи хибним у невизначений спосіб. Ось чому «наукова або статистична валідність» — це твердження, яке кваліфікується як сильне або слабке за своєю природою, воно ніколи не є необхідним і безумовно правдивим. Це призводить до того, що заяви про «наукову або статистичну валідність» стають відкритими для тлумачення щодо того, що насправді означають факти.

Валідність важлива, оскільки вона може допомогти визначити, які типи тестів використовувати, і переконатися, що дослідники використовують методи, які є не тільки етичними та економічно ефективними, але й методами, які дійсно вимірюють ідею чи логічні побудови, про які йдеться.

Валідність тесту

Валідність (точність) ВалідністьNational Council on Measurement in Education. http://www.ncme.org/ncme/NCME/Resource_Center/Glossary/NCME/Resource_Center/Glossary1.aspx?hkey=4bb87415-44dc-4088-9ed9-e8515326a061#anchorV оцінки — це міра, якою вона вимірює те, що повинна вимірювати. Це не те саме, що надійність, тобто ступінь, в якій вимірювання дає дуже стабільні результати. У межах дійсності вимірювання не завжди має бути подібним, як щодо надійності. Однак лише тому, що міра є надійною, вона не обов'язково є дійсною. Наприклад, ваги, які відхиляються від стандарту ваги у 2 кг, є надійними, але невалідними. Тест не може бути валідним, якщо він не надійний. Валідність також залежить від вимірювання, яке вимірює те, для чого воно було розроблено, а не щось інше.Kramer, Geoffrey P., Douglas A. Bernstein, and Vicky Phares. Introduction to clinical psychology. 7th ed. Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall, 2009. Print. Валідність (подібно до надійності) — поняття відносне; валідність не є ідеєю «все або нічого». Існує багато різних типів валідності.

Конструктивна валідність стосується міри, в якій операційні дії конструкції (наприклад, практичні тести, розроблені на основі теорії) вимірюють конструкцію, як це визначено теорією. Вона охоплює всі інші типи валідності. Наприклад, міра, в якій тест вимірює інтелект, є питанням конструктивної валідності. Міра інтелекту припускає, серед іншого, що міра пов'язана з речами, з якими вона повинна бути пов'язана (), а не пов'язана з речами, з якими вона не повинна бути пов'язана ().

Докази конструктивної валідності включають емпіричну та теоретичну підтримку для інтерпретації конструкції. Такі лінії доказів включають статистичний аналіз внутрішньої структури тесту, включаючи зв'язки між відповідями на різні завдання тесту. Вони також включають зв'язки між тестом і показниками інших конструкцій. Як розуміється в даний час, конструктивна валідність не відрізняється від підтримки змістовної теорії конструкції, для вимірювання якої призначений тест. Таким чином, експерименти, спрямовані на виявлення аспектів причинно-наслідкової ролі конструкції, також сприяють створенню доказів валідності.

Змістовна валідність  — це нестатистичний тип валідності, який передбачає «систематичне дослідження змісту теста, щоб визначити, чи охоплює він репрезентативну вибірку досліджуваної області поведінки» (Anastasi & Urbina, 1997 p. 114). Наприклад, чи містить опитувальник IQ пункти, що охоплюють усі галузі інтелекту, які обговорюються в науковій літературі?

Підтвердження валідності змісту передбачає міру відповідності змісту тесту домену, пов'язаному з конструкцією. Наприклад, тест на вміння складати два числа повинен включати ряд комбінацій цифр. Тест лише з однозначними чи парними числами не матиме належного покриття предметної області. Докази, пов'язані з вмістом, зазвичай включають експерта з предметної області, який оцінює елементи тесту відповідно до специфікацій тесту. Експерти повинні звернути увагу на будь-які культурні відмінності. Наприклад, коли анкета для оцінки водіння береться з Англії, експерти повинні звернути увагу на правостороннє керування у Великій Британії. Деякі дослідження виявили, що це буде критично важливо для отримання дійсної анкети. Перш ніж перейти до остаточного заповнення анкет, дослідник повинен перевірити валідність елементів щодо кожної конструкції або змінної та відповідно змінити інструменти вимірювання на основі думки експерта з предметної області.

Тест має валідність вмісту, вбудовану в нього шляхом ретельного вибору елементів, які потрібно включити (Anastasi & Urbina, 1997). Елементи вибираються таким чином, щоб вони відповідали специфікаціям тесту, які складаються шляхом ретельного вивчення предметної області (Foxcroft, Paterson, le Roux & Herbst (2004, стор. 49))Foxcroft, C., Paterson, H., le Roux, N., & Herbst, D. Human Sciences Research Council, (2004). 'Psychological assessment in South Africa: A needs analysis: The test use patterns and needs of psychological assessment practitioners: Final Report: July. Retrieved from website: http://www.hsrc.ac.za/research/output/outputDocuments/1716_Foxcroft_Psychologicalassessmentin%20SA.pdf. Експерти зможуть переглянути елементи та прокоментувати, чи охоплюють елементи репрезентативну вибірку домену поведінки.

Очевидна валідність Очевидна валідність — це оцінка того, чи тест вимірює певний критерій; це не гарантує, що тест дійсно вимірює явища в цій області. Вимірювання можуть мати високу валідність, але коли тест, здається, не вимірює те, для вимірювання чого він створювався, то він має низьку очевидну валідність. Справді, коли тест піддається фальшуванню (симуляції), низька очевидна валідність може зробити тест більш достовірним. Враховуючи, що можна отримати більш коректні відповіді з нижчою очевидною валідністю, іноді важливо створити враження, ніби існує низька валідність при застосуванні вимірювань.

Очевидна валідність дуже тісно пов'язана з вмістовною валідністю. У той час як валідність вмісту залежить від теоретичної основи для припущення, чи тест оцінює всі сфери певного критерію (наприклад, чи дає оцінка навичок додавання хорошу оцінку математичним навичкам? Щоб відповісти на це питання, вам слід знати, які різні види арифметичних навичок включають математичні навички) очевидна валідність пов'язана з тим, чи є тест хорошим показником чи ні. Це судження робиться на «обличчі» тесту, тому його також може оцінити аматор.

Очевидна валідність є відправною точкою, але її ніколи не можна вважати вірогідною для будь-якої конкретної мети, оскільки «експерти» помилялися раніше — Malleus Malificarum (Молот відьом) не мав жодної підтримки для своїх висновків, окрім самооцінки, явна компетентність двох «експертів» у «виявленні чаклунства», але це було використано як «випробування» для засудження та спалення на вогнищі десятків тисяч чоловіків і жінок як «відьом».The most common estimates are between 40,000 and 60,000 deaths. Brian Levack (The Witch Hunt in Early Modern Europe) multiplied the number of known European witch trials by the average rate of conviction and execution, to arrive at a figure of around 60,000 deaths. Anne Lewellyn Barstow (Witchcraze) adjusted Levack's estimate to account for lost records, estimating 100,000 deaths. Ronald Hutton (Triumph of the Moon) argues that Levack's estimate had already been adjusted for these, and revises the figure to approximately 40,000.

Критеріальна валідність передбачає кореляцію між тестом і змінною критерію (або змінними), прийнятими як репрезентативні для конструкції. Іншими словами, він порівнює тест з іншими показниками або результатами (критеріями), які вже вважаються валідними. Наприклад, тести відбору співробітників часто перевіряють показники продуктивності роботи (критерій), а тести IQ — показники академічної успішності (критерій).

Якщо дані тестування та дані критеріїв збираються одночасно, це називається одночасним доказом валідності. Якщо тестові дані збираються спочатку для того, щоб передбачити дані критеріїв, які будуть зібрані пізніше, — це називається доказом прогностичної валідності.

Узгоджена валідність означає ступінь, в якому операціоналізація корелює з іншими показниками тієї самої конструкції, які вимірюються одночасно. Коли показник порівнюється з іншим показником того самого типу, вони будуть пов'язані (або корельовані). Повертаючись до прикладу тесту відбору, це означало б, що тести проводяться для поточних співробітників, а потім співвідносяться з їхніми оцінками відносно продуктивності.

Прогностична валідність означає міру, в якій операціоналізація може передбачити (або співвіднести з) інші показники тієї самої конструкції, які будуть виміряні в якийсь час у майбутньому. Знову ж таки, у прикладі тесту відбору це означало б, що тести проводяться для претендентів, усіх кандидатів приймають на роботу, їх результати перевіряються пізніше, а потім їхні бали за двома показниками співвідносяться.

Прогностична валідність — це також коли вимірювання передбачає зв'язок між тим, що вимірюється, та чимось іншим; передбачення того, чи відбудеться інша річ у майбутньому. Висока кореляція між очікуваними прогнозованими та фактичними результатами є найвагомішим доказом валідності.

Експериментальна валідність Валідність ідей експериментальних досліджень є фундаментальною частиною наукового методу і питанням дослідницької етики. Без валідних ідей неможливо зробити дійсні наукові висновки.

Валідність статистичного висновку  — це міра, в якій висновки про взаємозв'язки між змінними, заснованими на даних, є правильними або «обґрунтованими». Спочатку це сталося виключно з тим, що був перевірений статистичний висновок про взаємозв'язки змінних, але тепер спостерігається рух до «розумних» висновків, в яких використовуються: кількісні, статистичні та якісні дані.Cozby, Paul C.. Methods in behavioral research. 10th ed. Boston: McGraw-Hill Higher Education, 2009. Print.

Валідність статистичних висновків включає забезпечення використання адекватних процедур вибірки, відповідних статистичних тестів і надійних процедур вимірювання. Оскільки цей тип валідності пов'язаний виключно зі зв'язком між змінними, зв'язок може бути виключно кореляцією.

Внутрішня валідність