Олена Василівна Овчи́нникова ( 1 жовтня 1935, Київ) — український графік, есеїст, педагог; член Спілки радянських художників України з 1965 року.

Біографія Народилася 1 жовтня 1935 року в місті Києві (нині Україна). Дочка художників Василя Овчинникова і Раїси Марголіної. 1960 року закінчила Київський художній інститут по майстерні станкової графікиОлена Овчинникова. Бібліотека українського мистецтва.. Її викладачами були зокрема Олександр Пащенко, Василь Касіян, Олександр Данченко, ЛеонідЧикан, Іван Селіванов, Сергій Єржиковський. Дипломна робота — серія ліноритів «Люди з Верховини».

Упродовж 1969—1982 років викладала малюнок у Київському художньому інституті. Жила у Києві, в будинку на Русанівській набережній № 22, квартира № 43 та у будинку на вулиці Ежена Потьє, № 11, квартира № 69Овчинникова Олена Василівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 108.. У 2001 році емігрувала до США, живе й працює у місті Піттсбурзі.

Творчість Працювала у галузях станкової та книжкової графіки, монументального мистецтва. Серед робіт:

станкова графіка серія ліногравюр «Люди з Верховини» (1960); серія ліногравюр «Мирне літо» (1963—1965); диптих «Балада про синів» (1967); «Свято, що завжди з тобою» (1971, літографія); серія літографій «Житіє протопопа Авакума» (1977); серія «Київський щоденник» (1990-ті); серія «Емігрантські сни» (2002—2007); темперний живопис «Пологовий будинок» (1967); «Святкові сорочки для десяти синів» (1971); «Кришталева чара» (1980); «Жнива» (1983); «Рушники» (1994); «Благодійні обіди» (1997). </div> 1990 року зробила розписи «Гопак», «Краков'як» у фойє концертого залу київського готелю «Інтурист».

Проілюструвала понад 25-ти книжок, зокрема:

«Подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» Сельми Лагерлеф (1964); «Свято святого Йоргена» Гаральда Бергстедта (1967); «Балада про синів» (1967); «Вир» Григорія Тютюнника (1971, акварель); «Маруся» Григорія Квітки-Ос­но­в'яненка (1985); «Вершники» Юрія Яновського (1987); «Казки» Луки Дем'яна (1969). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1965 року, зарубіжних — з 1964 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1987 і 1995 роках.

Окремі роботи художниці зберігаються у Національному художньому музеї України та Музеї української діаспори в Києві, Вінницькому, Дніпровському, Одеському, Запорізькому, Миколаївському, Полтавському, Херсонському художніх музеях.

Авторка низки есе, зокрема в журналі «Всесвіт»: «12 дней во Франции» (1966), «Я не стану описы­вать Колизей» (1971), «Америка: шедевры и муляжи» (1978) тощо.

Примітки

Література Овчинникова Олена Василівна // ; Овчинникова Олена Василівна //