Пауль Ебер (. 1511 — 1569) — німецький протестантський богослов, ректор Віттенберзького університету.
Біографія Пауль Ебер народився 8 листопада 1511 в баварському містечку Кітцінген Eber, Paul // Allgemeine Deutsche Biographie .. Батько був бідним кравцем. Помітивши видатні здібності сина, послав його до школи в Ансбах. Подальші його заняття йшли під керівництвом Йоахіма Камерарії Старшого в Нюрнберзі.
У 1532 Ебер приїхав до Віттенберга, де подружився з Мартіном Лютером і Філіпом Меланхтоном. Обіймав у Віттенберзькому університеті посади професора латинської граматики та богослов'я, декана філософського факультету та ректора.
У 1559 — був призначений суперінтендентом саксонського курфюрства. Після смерті Меланхтона він був визнаним головою лютеран. Йому доводилося виступати як проти католиків, так і проти крайніх протестантів. У своєму вченні Пауль Ебер намагався зайняти щось середнє між Лютером і Жаном Кальвіном — твердо встановлюючи основні догмати протестантизму, подробиці системи надавав вільному сумлінню кожного вірянина Sixt. «Paul Eber. Ein Stück Wittenberger Lebens» (Ансбах, 1857).
Останніми роками, разом з Георгом Майєром, був зайнятий перекладом Біблії латинською мовою для курфюрста саксонського Августа. Вони поклали в основу лютерівський переклад і відповідно до нього змінювали текст Вульгати.
Помер 10 грудня 1569 року в місті ВіттенбергRobert Stupperich. Eber, Paul. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, S. 225..
Відомі твори Його твори зібрані у VIII томі колекції «Leben und ausgewählte Schriften der Väter und Begründer der reformirten Kirche».
Найбільш відомі праці Ебера : «Historia populi Judaici a reditu ex Babylonico exilio usque ad ultimum excidium Jerosolymae etc.» (Віттенберг, 1548); «De vita et scriptis C. Plinii etc.» (Віттенберг, 1556); «Pia et in verbo Dei fundata assertio, declaratio et confessio de sacratissima Coena Domini nostri Jesu Christi» (1562-1563).
Він написав також 6 релігійних гімнів.
Примітки