Зоя Геннадіївна Небожа́тко ( 22 жовтня 1968, Київ) — українська художниця; член Київської організації Національної спілки художників України з 1999 року.
Біографія Народилася 22 жовтня 1968 року в місті Києві (нині Україна), дочка живописця Геннадія Небожатка. 1987 року закінчила Київську художню школу імені Тараса Шевченка; 1994 року — Українську академію мистецтв, де навчалася у майстерні Віктора Шаталіна.
Жила в Києві, в будинку на вулиці Михайла Котельникова, № 82Небожатко Зоя Геннадіївна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 210.. З 2015 року мешкає в місті Мюнхені у Німеччині.
Творчість Працює в галузі станкового живопису. Серед робіт:
«Там, де немає горя» (1991); «Течія» (1997); «Туман» (1997); «Ріка життя — вечірній міраж» (1997); «Велика подорож» (1997); «Вічні бажання» (1997); «Острови мрії» (1997); «Срібні звуки весни» (1998); «Портрет дівчини» (1998); цикл «Фантастичні світи» (кінець 1990-х—початок 2000-х); «Пробудження» (2001); «Після дощу» (2001); «Півонії» (2001); «Небесна музика» (2002); «Шелест минулорічного листя» (2003); «Гори» (2004); «Ранковий сон, схід сонця» (2005); «Мальви квітнуть» (2005); «Пані Шим Сіль» (2005); «Білі іриси, дихання землі» (2006); «Азалія», «Небесний вінок» (2006); «Білі хризантеми» (2008); «Білі півонії» (2009); «Любов небесна і любов земна» (2011); «Яблуневий сад» (2013). </div> Учасниця всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок з 1993 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1998, 1999, 2000—2001 роках.
Окремі твори зберігаються у приватних колекціях США, Німеччини, Південної Кореї та інших країн.
Примітки
Література