Доманіж () — частина міста Лащів у гміні Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства Польщі. Колишнє село (до 2010 року).
Назва Назва поселення вочевидь походить від давнього слов'янського імені Доманіг.
Положення Відстань до Томашева становила 25 верст, до Холма — 73 версти, до Любліна — 121 версту.
Історія У документах 1406 року є згадка про православний монастир у Доманіжі. Доманіж є давнім передмістям Лащева. Саме на теренах Доманіжа в 1549 році шляхтич Олександр Лащ заснував містечко Лащів. У податкових реєстрах 1564 та 1578 року згадується православна церква в селі, пізніша доля якої невідома.
У часи входження до Російської імперії в 1816—1837 роках належало до парафії Лащів Томашівського повіту Грубешівської області Люблінського воєводства Королівства Польського, а після 1837 року — до гміни Черкаси Томашівського повіту Люблінської губернії. У 1827 році село перебувало в приватній власності, налічувалося 20 домів і 143 жителів. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою. У 1877 році кількість дворів становила 52. Близько 1881 року в селі налічувалося 53 домів, 267 мешканців і 256 моргів землі. У селі містився гмінний суд.
Станом на 1921 рік село Доманіж належало до гміни Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі Доманіж налічувалося 63 будинків та 445 мешканців, з них: 206 чоловіків та 239 жінок; 268 римо-католиків, 177 православних; 269 поляків, 176 українців.
За німецької окупації у 1939—1944 роках входило до громади Лащів крайсгауптманшафту Замостя Люблінського дистрикту Генеральної губернії. Чисельність населення за переписом 1943 року становило 461 особа.
24 квітня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 15 українців.
У 1975–1998 роках належало до Замостського воєводства. З 1 січня 2010 року є частиною міста Лащева.
Примітки
Література
Посилання