Мико́ла Лавре́нтійович Піка́лов (15 грудня 1908, Полтава — 4 квітня 1972, Київ) — український радянський художник-оформлювач і ілюстратор; член Спілки радянських художників України з 1941 року.
Біографія Народився 15 грудня 1908 року в місті Полтаві (нині Україна). Упродовж 1930—1935 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема, Іван Падалка, Василь Касіян, Олександр Довгаль, Сергій Григор'єв. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»Пикалов Николай Лаврентьевич / Память народа. .
Жив у Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10 а, квартира № 18. Помер у Києві 4 квітня 1972 року.
Творчість Працював у галузях мистецтва художнього оформлення та книжкової графіки. Серед робіт: оформлення зарубіжних виставок: архітектурної, педагогічної та сільськогосподарської (1932—1933); павільйону «Україна» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1938); виставки книги і книжкової графіки Української РСР на Декаді української літератури і мистецтва в Москві (1951); головного павільйону на Республіканській сільськогосподарській виставці у Києві (1955—1958); українського відділу Міжнародної ювілейної виставки книги (1967); ілюстрації до книжок ювілейного видання творів Максима Горького у 16-ти томах (Київ, 1952—1955); «Історія української літератури» у 8-ми томах (Київ, 1967—1971); «Довженкові думи» (Київ, 1967). Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1959 року.
Примітки
Література Пікалов Микола Лаврентійович // ; Пікалов Микола Лаврентійович //