І́гор Іва́нович Блажко́в (23 вересня 1936, Київ — 7 січня 2026, Потсдам) — радянський і український диригент. Народний артист УРСР (1990).
Життєвий і творчий шлях Закінчив диригентський факультет Київської консерваторії (1959 року, клас Олександра Климова), того ж року став дипломантом республіканського конкурсу диригентів, працював диригентом у Державному симфонічному оркестрі України. Листувався з видатними музикантами Заходу, в тім числі з Ігорем Стравинським, Едґаром Варезом і Карлгайнцем Штокгаузеном, брав участь у підготовці гастролей Стравінського в СРСР (1962). Потім навчався в аспірантурі Ленінградської консерваторії у Євгена Мравінського (закінчив у 1967 р.). В 1963—1968 рр. працював диригентом Ленінградської філармонії. Вже на цьому етапі, як завважувала в 1965 році Софія Хентова, «зарекомендував себе як ініціативний виконавець забутих, маловідомих творів»Хентова С. О музыке и музыкантах наших дней. — Л. — М.: Советский композитор, 1976. — С. 303.. Після майже 30-річної перерви виконав Другу та Третю симфонії Дмитра Шостаковича. Був звільнений рішенням Колегії Міністерства культури СРСР за виконання авангардної музики (Арнольда Шенберґа, Антона Веберна, Едґара Вареза, Чарлза Айвза, Валентина Сильвестрова, Андрія Волконського, Миколи Каретникова та ін.)Т. Фрумкис. «Трудности удесятеряли мою энергию»: Интервью с И. Блажковым // «Европа-Экспресс» (Берлин), № 7 (519), 11 февраля 2008..
У 1969—1976 рр. очолював Київський камерний оркестр, виконавши численні твори композиторів різних епох і країн — від бароко до сучасних українських. Практично в кожному концерті колективу були твори, позначені: «В Києві виконується вперше», «В СРСР виконується вперше» або «Виконується вперше»Не хотів «грати за правилами» радянської системи: що відомо про легендарного диригента Блажкова. З 1983 року керував камерним оркестром «Перпетуум мобіле» Спілки композиторів України, з яким виконав численні рідкісні та забуті твори, в тім числі за архівними матеріалами з зібрання Берлінської Співацької академії, вивезеного з Німеччини після Другої світової війни, які зберігалися в КиєвіИгорь Блажков: все объелись авангардом // «Коммерсантъ», № 92 (2222), 30.05.2001.. Продовжував виконувати також твори новітніх композиторів (зокрема, Валентина Сильвестрова). У 1988—1994 рр. — художній керівник і головний диригент Державного симфонічного оркестру України. Потім був незаконно звільненийЗинькевич Е. Тридцать лет спустяЮ. Бентя. Игорь Блажков взял себя в руки // «Коммерсантъ—Украина», № 167, 22.09.2008.Л. Кучеренко. Эмигрант Игорь Блажков // «День» (Киев), № 190, 18 октября 2002. і залишився без роботи, внаслідок чого в 2002 році. емігрував до Німеччини. Мешкав в Потсдамі.
Сам І. Блажков через 20 років по тому так згадував своє звільнення:
За словами одного з критиків, він «відомий як диригент, котрому сучасні композитори довіряли ноти з іще не висохлим чорнилом, як музикант-просвітитель, невтомний дослідник і реставратор забутих шедеврів світової музичної літератури»Л. Кучеренко. Эмигрант Игорь Блажков // «День» (Киев), № 190, 18 октября 2002.. Інший оглядач називає Блажкова «одним з головних українських музикантів XX століття»Ю. Бентя. Игорь Блажков взял себя в руки // «Коммерсантъ—Украина», № 167, 22.09.2008.. Загалом, як твердять, він уперше виконав близько 400 творівИ. Лапинский. Идите на Блажкова // «Столичные новости» (Киев), № 34 (182), 18—24 сентября 2001..
У 1986 р. Євген Мравінський писав про Блажкова: «Музикант рідкісної ерудиції та найширшого кругозору, І. І. Блажков заслужено завоював репутацію талановитого й самобутнього диригента. Його концерти завжди позначені і репертуарною новизною, і нестандартністю побудови програм, а головне бездоганною художньо якістю. Будучи музикантом до граничного ступеня відповідальним і в найвищому значенні слова — сучасним, І. І. Блажков демонструє в кожному своєму концерті тонкий мистецький смак і справді сучасний підхід як до вибору творів, так і до манери їх інтерпретації. Музикантські якості І. І. Блажкова, відшліфовані його рідкісною за глибиною та масштабністю культурою, найвищим професіоналізмом і помножені на досить солідний досвід, зробили його нині однією з найцікавіших і найяскравіших постатей у радянському диригентському мистецтві»Лист Є. О. Мравінського Першому секретареві ЦК КПУ В. А. Івашку 27 листопада 1987 р. — Цит. за машинописною копією з підписом Мравінського з особистого архіву І. І. Блажкова..
Помер 7 січня 2026 року внаслідок тривалої тяжкої хвороби в ПотсдаміНа 90-му році життя пішов із життя диригент Ігор Блажков.
Сім'я Перша дружина Ігоря Блажкова — музикознавець Галина Мокрєєва (1936—1968). Друга дружина — Ірина Морозова. Син (від другого шлюбу) — піаніст Кирило Блажков (нар. 1977).
Джерела
Посилання Р. Юсипей. Партитури не горять. Диригент Ігор Блажков: «За листування зі Стравінським та Бріттеном органи безпеки зробили мене невиїзним» // «Дзеркало тижня», № 35 (714), 20 — 26 вересня 2008. Блажков Ігор Іванович //