Ерік Дюпон-Моретті (, 20 квітня 1961, Мобеж, Франція) — французько-італійський юрист і політик, якого у 2020 році президент Еммануель Макрон призначив міністром юстиції. Як адвокат у кримінальних справах він відомий рекордною кількістю виправдувальних вироків, що принесло йому прізвисько «Виправдувальний», деякими з суперечливих фігур, яких він захищав, а також своєю відвертою особистістю.
6 липня 2020 року Дюпон-Моретті обійняв посаду міністра юстиції та хранителя печаток в уряді прем’єр-міністра Жана Кастекса. Його призначення стало несподіванкою для багатьох політичних оглядачів"Star lawyer Dupond-Moretti named justice minister in French government reshuffle", France 24 (in French). 2020-07-07.. Дюпон-Моретті спостерігав за різким збільшенням бюджету, виділеного на судову систему після повідомлень про тривалі процедури"Justice : nouvelle hausse de 8% du budget en 2022", Le Figaro (in French). 2021-08-26.. Він також успішно захистив перед парламентом Франції законопроект про посилення суворості процесу винесення вироків, заявивши, що реакція судової влади на дрібні правопорушення була «надто слабкою, щоб бути ефективною»"Dupond-Moretti annonce le remplacement du rappel à la loi par un « avertissement pénal probatoire »", Les Échos (in French). 2021-09-27..
Раннє життя Дюпон-Моретті — єдиний син Жана-П'єра Дюпона, металіста з Авеснуа, та Елени Моретті, економки з Італії. Його дідусь і бабуся по батьківській лінії, Ахілл і Луїза, також були робітниками. У чотири роки залишився без батька, мати виховувала його одна. Як і багато відомих адвокатів-сирот у кримінальних справах у Франції, особливо Роберт Бадінтер, його дитинство викликало у нього відчуття несправедливості.
Кар'єра Після присяги адвоката 11 грудня 1984 року в Дуе Дюпон-Моретті вступив до адвокатури Лілля. Працюючи в юридичній фірмі Лілля, він почав свою кар’єру в судах із трудових спорів, а потім як призначений судом адвокат під керівництвом юриста Лілля Жана Декампа та юриста Тулузи Алена Фербері.
За результати (понад 145 виправдувальних вироків у 2019 році) Дюпон-Моретті отримав прізвисько «Виправдувальний» ( + ) в залах судових засідань. Відомими клієнтами були група допомоги Zoé's Ark, Жером Керв’єльDavid Keohane and Leila Abboud (July 6, 2020), Emmanuel Macron appoints new cabinet with 2022 election in mind Financial Times. і Джуліан АссанжSudip Kar-Gupta (February 21, 2020), WikiLeaks' Assange may seek asylum in France: lawyer Reuters., а також Патрік Балкані, Карім Бензема, Жорж Трон і брат терориста Мохаммеда Мера. У 2013 році Дюпон-Моретті відмовився від ордена Почесного легіону.
Дюпон-Моретті очолював комітет підтримки чинного мера-соціаліста Мартіна Обрі на муніципальних виборах у Ліллі 2008 року. Він також підписав листа на її користь у Libération перед президентськими праймеріз Соціалістичної партії 2011 року, на яких вона посіла друге місце.
6 липня 2020 року президент Еммануель Макрон призначив Дюпон-Моретті міністром юстиції та хранителем печаток Франції в уряді прем’єр-міністра Жана Кастекса.
21 вересня 2024 року було сформовано Уряд Барньє, в якому Дюпон-Моретті не отримав жодного призначення.
Особисте життя У 1991 році Дюпон-Моретті одружився з Елен, присяжною, яку він зустрів під час судового процесу; у них двоє дітей. Тепер він розлучений і з квітня 2016 року підтримує стосунки зі співачкою Ізабель Буле.
Публікації зі Стефаном Дюраном-Суфландом, Bête noire, Éditions Michel Lafon, 2012 з Лоїком Сешером, Le Calvaire et le Pardon, Мішель Лафон, 2013 зі Стефаном Дюраном-Суфландом, Directs du droit, Мішель Лафон, 2017
Примітки