Губернаторство Чилое () — адміністративна одиниця, що існувала в 1567—1826 роках в складі генерал-капітанства Чилі віцекоролівства Перу Іспанської імперії. Назва походить від архіпелагу Чилое, де знаходилися столиці губернаторства — Кастро та Анкуд.
Історія
Губернаторство засноване 1567 року після завоювання архіпелагу іспанцями. Губернаторство належало до генерал-капітанства Чилі, яке, в свою чергу, було частиною віцекоролівства Перу. Спочатку губернатори призначалися королями Іспанії, проте з 1767 року це право належало віцекоролям Перу. На відміну від кабільдо міста Кастро, губернаторство Чилое було представництвом колоніальної влади Іспанської імперіїOlguín, pp. 67-75.
Спершу столицею губернаторства було місто Кастро. У середині XVII століття столиця переїхала до Карелмапу. 1654 року її перенесли до Чакао. 1767 року вона остаточно була розміщена в Сан-Карлос-де-Чилое (сучасний Анкуд). Католицькі парафії губернаторства Чилое належали до архідієцезії Консепсьйон.
На прохання віцекороля Перу Мануеля де Амата-і-Хуньєта король Іспанії Карл III 1767 року передав право призначення губернаторів Чилое віцекоролям Перу.
Указом від 28 березня 1768 року віцекороль відокремив губернаторство Чилое від генерал-капітанства Чилі. 1780 року Карл III повернув Чилое під юрисдикцію Чилі.
Через суперечності між керівництвом губернаторства та місцевим кабільдо і скарги останнього до уряду в Лімі 1784 року Карл III перетворив його на інтендантство Чилое. Інтендантом було призначено Франсіско Уртадо дель Піно. Проте в 1789 році король Карл IV ліквідував інтендантство у зв'язку з різними проблемами за час правління Уртадо.
1793 року було відкрито Королівську дорогу — сухопутний шлях, який з'єднував Чилое та Вальдивію. Це сприяло тому, що неодноразово зруйноване арауканами місто Осорно було заново засноване.
Після ліквідації віцекоролівства Перу в 1824 році у зв'язку з географічними чинниками губернаторство Чилое залишалося ізольованим від решти Чилі. 1826 року воно було приєднане до незалежної Республіки Чилі, ліквідоване та реорганізоване в провінцію ЧилоеLacoste, Pablo (2002). La guerra de los mapas entre Argentina y Chile: una mirada desde Chile. Historia (Santiago), 2002, vol. 35, p. 211—249. ISSN 0717-7194..
Губернатори
Андрес Еррера (?–1643 †) Фернандо де Альварадо (1643–?) Ігнасіо Каррера Ітургоєн (бл. 1650) Антоніо Манрікес де Лара (1680-ті) Бартоломе Галлардо Хосе Марін де Веласко (1708—1712, 1715—1719) Блас де Вера Понсе і Леон Ніколас Сальво (1719—1723)Olguín, pp. 24–26 Хуан Давіла де Ерсельєс (1724—1728) Франсіско Хосе СотомайорOlguín, pp. 28–29 Бартоломе Каррільо Алонсо Санчес дель Посо Франсіско Гутьєррес де Еспехо (1740—1741) Вікторіано Мартінес де Тінео (1743—1748)Olguín, pp. 29–31 Антоніо Нарсісо де Санта-Марія (1749—1761)Olguín, pp. 31–34 Хуан Антоніо Гарретон (1761—1765)Olguín, pp. 34–37 Мануель Фернандес де Кастельбланко (1765—1768)Olguín, pp. 37–38 Карлос де Беранже Дюзоне (1768–?)Olguín, pp. 38–39 Антоніо Мартінес і Ла-ЕспадаOlguín, pp. 39–41
Франсіско Уртадо дель Піно (інтендант) (1784—1789)
Франсіско Гарос (1788—1789)Olguín, стор. 46–47 Педро Каньявераль і Понсе (1789—1790/1791) Хуан Антоніо Монтес де ла Пуенте (1797–?) Ігнасіо Марія Хустіс і Уррутія Антоніо де Кінтанілья (1820—1826)
Примітки
Література
Barros Arana, Diego. «Capítulo XI». Historia general de Chile (in Spanish). Vol. Tomo cuarto (Digital edition based on the 2nd edition of 2000 ed.). Alicante: Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes. Olguín, Carlos (1971). Instituciones Politicas Y Administrativas de Chiloe en El Siglo XVIII (in Spanish). Santiago, Chile: Editorial Jurídica de Chile.