Анархізм у Білорусі — історія анархістів на території Білорусі в різні періоди та в сучасній Республіці Білорусь.
Анархісти в Білорусі регулярно проводять акцію «Їжа замість бомб». Анархісти годують бездомних і голодних на благодійних засадах. Під час акції активістів часто затримує міліція.
Переважна більшість анархістів Білорусі є автономні, та не є членами жодних груп чи організацій.
Анархізм часів панування Російської імперії Перші згадки про анархістів на території Білорусі належати до передодня революції 1903-07 роківЮрий Глушаков. Анархисты в Беларуси, Политринг. (рус.), коли в ряді міст почали виникати перші анархістські гуртки. Перша анархістська група в Російській імперії виникла в місті Білосток, Гродненської губернії, сталося це навесні 1903 року. Більшість перших анархістів Білорусі були вихідцями з соціалістичних партій — Бунди, РСДРП, соціалістів-революціонерів, які були незадоволені стриманою позицією і «генеральством» своїх партійних комітетів. Анархісти вимагали знищення будь-якої держави, вважаючи не тільки монархію, а й парламентську республіку знаряддям класового гноблення, привілеїв і нерівності. Слово «демократія» було мало не образливим для анархістів, бо воно все-таки означало «кратію», владу, причому з боку ненависної їм буржуазії.
Бувши спочатку нечисленними, анархісти бурхливо зайнялися поширенням індивідуальним терором. Завдяки такій «пропаганді дією» буквально в перші роки свого існування, анархізм перетворився в досить широкий революційний рух, залучивши на свій бік радикальні верстви суспільства. Завдяки залякуванню роботодавців – так званому «економічному терору», анархісти-комуністи виграли більшість страйків. Це створювало навколо них ореол «захисників робітничого класу», завдяки чому робітники Білостока та інших міст масово вступали до анархістської федерації. Однак, далі анархістам не вдалося просунутися.Анархістычны рух у Беларусі (архіў)
Відомо, що класик білоруської літератури Максим Богданович був анархістом, який у студентські роки, прочитавши Бакуніна, намагався підірвати адміністрацію рідної гімназії саморобною бомбою.
Жовтнева революція і влада СРСР Лідерами анархістського руху в Петрограді та Кронштадту в 1917 році були вихідці або учасники анархістського руху в Білорусі — Йозель Хона Блейхман, Хаїм Ярчук та інші. Але в той час, як на території СРСР слабшали зв'язки між більшовиками та анархістами, на окупованих німцями територіях Білорусі єдиний фронт усіх радянських партій, що діяли в підпіллі, зберігався до початку 1919 року.
До початку 1920-х років в Білорусі продовжували діяти легальні та напівлегальні гуртки анархістів. Але потім репресіями – з одного боку, залученням лояльних анархістів-комуністів до лав комуністичної партії — з іншого боку, більшовикам вдалося обмежити вплив анархістського руху. За короткий час Ради з органів народного самоврядування, про які мріяли прихильники Петра Кропоткіна, були повністю перетворені партійною бюрократією на свої допоміжні органи. Анархісти поповнили заслання та політичні ізолятори.
Відродження ідей анархізму відбувається вже в роки перебудови. Правда, в 1960-1970-х роках в Мінську, Гомелі та інших містах були «хіпі», яких з певною натяжкою можна віднести до анархістської субкультури. Однак за радянської політичної ситуації таких організацій не існувало.
Відродження анархізму у незалежній Білорусі
1990—2000 роки Навесні 1991 року гомельські анархісти взяли участь у загальноміському страйку, сприяючи об'єднанню робітників заводу «Полісдрук».
1 серпня 1992 року з ініціативи Олега Новікова в Мінську на з'їзді активісти Мінська, Гомеля і Світлогірська об'єдналися у Федерацію анархістів Білорусі (ФАБ).
6 жовтня 1992 року, в Міжнародний день боротьби з безробіттям, гомельські анархісти провели несанкціонований мітинг, який закінчився сутичками з поліцією та арештами. У тому ж році за участю гомельських анархістів був створений «Хаврус безробітних», організовувалися агітаційні кампанії на підприємствах міста. У 1993 році в Гомелі вийшла газета «Анархія» — перше анархістське видання в Білорусі.
У 1995 році було офіційно зареєстроване товариство «Чырвоны жонд». З 1995 по 2000 рік «Чырвоны жонд» активно діяв як антипартійна група.
З початку 1998 року «Червоний Жонд» почав видавати газету «Вісті». На початку 1999 року в результаті кампанії «Legalize it» вдалося домогтися офіційної реєстрації газети «Навінкі», яка раніше видавалася нелегально. Водночас у Білорусі «Червоний жонд» заборонений.
Однією з найтриваліших акцій, проведених за участю білоруських анархістів, можна вважати екологічну кампанію «Веселка», розпочату в 1998 році. Кампанія була розкритикована проти розроблених урядом планів будівництва білоруської АЕС. За участю активістів ФАБ була створена незалежна екологічна ініціатива «Экасупраціў», яка взяла на себе організацію всієї кампанії, до якої залучили співробітників Академії наук Білорусі, зацікавлених науковців, пресу, а також активістів російського радикального екологічного руху «Ахоўнікі Вясёлкі», який мав досвід такого роду заходів. Почала виходити газета «Вясёлка», на сторінках якої висвітлювалися всі аспекти ядерної енергетики та радіоекології. Протягом 1998-1999 рр. за участю вчених було організовано кілька семінарів з питання доцільності будівництва АЕС. Влітку 1998 року активісти «Екосупраців» організували «Марш за без'ядерну Білорусь» на запланованих місцях будівництва АЕС у Могильовській області, метою якого була антиатомна пропаганда серед населення та населення прилеглих районів. У Могильові, Шклові та інших містах області пройшли пікети місцевих адміністрацій. В результаті широкої громадської кампанії за допомогою співробітників Академії наук вдалося домогтися мораторію на розробку проєкт будівництва Білоруської АЕС.
2000—2010 роки З 2000 року білоруські анархісти приєдналися до загальноєвропейської кампанії «Нелегальних людей не існує!», спрямованої проти посилення міграційної політики Євросоюзу. Влітку 2001 року Федерація Анархістів Польщі (Federacja Anarchistyczna) організувала міжнародний табір «Проти кордонів» у Кринках біля Білостока, в якому допомагали активісти ФАБ. У таборі взяли участь близько сотні анархістів з Польщі, Білорусі, Росії, України, Німеччини та інших країн. Під час роботи табору було організовано декілька демонстрацій та пікетів проти посилення прикордонного режиму на білорусько-польському кордоні, яке проводила Польща під тиском Євросоюзу.
13 лютого 2005 року створено філію «Аўтаномнае Дзеянне – Беларусь». Учасники АД-Білорусь брали участь та очолили «Чорнобильський шлях» 2006—2009, півторатисячного «соціального марш» 2007 року від Академії наук у МінськуЭхо Москвы. В Минске прошла акция оппозиции «Социальный марш». В ней приняли участие около полутора тысяч человек. (рус.)Ирина Халип. Новая газета. Минск: провокации на Социальном марше (рус.), марш Дня міжнародної солідарності трудящих у 2008, акції проти вчення «Захід-2009» TUT.by. Минские анархисты провели акцию протеста против учений "Запад-2009" (рус.).
2008 року, після зміни місця будівництва Білоруської АЕС з'явилася анархістська група «Антыатамны супраціў». Анархісти виходили на «Чорнобильський шлях» у 2006—2009 роках, організовували несанкціоновані антиатомні пікети, розповсюджували власні листівки та брошури проти АЕС. У вересні 2010 року анархісти та «Атомний опір» зокрема сильно постраждали від репресій після того, як раніше невідома анархістська група «Сябры свабоды» взяла на себе відповідальність за підпал автомобіля на території російського посольства Часопіс ARCHE-Пачатак. Як будуюць беларускую АЭС .
11 квітня 2010 року «Автономна акція — Білорусь» припиняє своє існування і перетворюється на «Революційну дію». Обидві організації відкрито співчували нападам анархістів на державні та фінансові установи, які відбулися в Мінську у 2009–2010 роках.TUT.by. Анархисты забросали факелами и краской самое крутое казино Минска (рус.)
2010—2020 роки
У січні 2011 року був організований «Анархічны чорны крыж» («АЧК-Білорусь») - білоруське відділення міжнародної організації «Чорний хрест анархії», що займається організацією підтримки ув'язнених анархістів і громадських активістів.
У 2012 році була заснована етноанархічна група «Пошуг». Учасники групи використовували чорно-червоно-чорний прапор, але діяли без сформованої програми та платформи. Деякі активісти угруповання були фігурантами «справи графітників» 2015 року Вясна. Валянцін Стэфановіч: на прысуд па справе “графіцістаў” паўплывалі шырокі грамадскі рэзананс і ўвага праваабаронцаў та «справи антифашистів» 2017 року Беларускі партызан. "Дело антифашистов" передано в суд. (рус.).
Навесні 2014 року анархісти розпочали кампанію проти проведення в Білорусі чемпіонату світу з хокею Наша Ніва. У Гомелі анархісты маляўніча пратэставалі супраць Чэмпіянату ВІДЭАБеларускі партызан. Минские анархисты провели акцию против ЧМ по хоккею(архіў, рус.).
У грудні 2014 року анархісти в Мінську провели перший незаконний пікет з 2010 року. Його реалізація була пов'язана з введенням нових податків і погіршенням економічного становища громадян країни, альтернативою чому анархісти бачили передачу контролю над бюджетом суспільству Новы час. Анархісты правялі пікет у Мінску супраць «антысацыяльных ініцыятываў уладаў».
На початку 2015 року анархістський рух потрапив під масові репресії білоруських правоохоронних органів, спричинені пікетом наприкінці 2014 року Вясна. Задержания и суды над активистами анархистского движения в Минске продолжаются (обновлено) (рус.).
Протягом 2015-2017 років анархісти провели кілька незаконних маршів і пікетів у Бресті, Мінську та БарановичахХартыя'97. Першамайскі пікет у Берасці: Не жадаем плаціць злодзеям. Регулярно поширюється пропаганда, пов'язана з соціальними та економічними проблемами білоруського суспільства: підвищенням податків, військовими призовами Хартыя'97. Анархісты пратэставалі супраць набору ў войска або жорстокістю поліції. На той час найбільш активними були групи активістів з Бреста, Мінська та Гродно Хартыя'97. За чый кошт балююць чыноўнікі?.
У цей же період на сайті Революційного діяння були опубліковані акції, в ході яких будівлі МВС РБНовости Беларуси. Анархисты бросили дымовую шашку на территорию ГУБОП в Бресте. (архіў, рус.) і Слідчого комітетуРеволюционное Действие. Акция против следственного комитета в Минске (рус.) закидали димовими шашками, а білборди з «держпропагандою» пошкодили фарбою. Одним із найрезонансніших стало розмальовування будівлі Белтелерадіокомпанія, яке активісти пов’язали з «постійною брехнею в ефірі» з боку державних ЗМІ UDF.BY. Анархисты опубликовали видео, как забрасывали краской здание БТ (архіў, рус.). Влітку 2017 року анархісти за допомогою коктейлів Молотова спалили рекламу служби судових приставів у місті Івацевичі. Пізніше було відкрито кримінальне провадження та затримано двох підозрюваних TUT.BY. В Ивацевичах задержали двух парней, которых подозревают в поджоге "молотовыми" билборда (рус.),.
Протести проти Указу Президента №3 Під кінець лютого 2017 року, закінчився термін сплати податку, визначеного Декретом № 3 Президента Республіки Білорусь. Цей податок викликав невдоволення громадян Білорусі, в результаті чого в країні пройшла серія протестів, в деяких з яких брали участь анархісти. Наприкінці лютого вони перекрили проїжджу частину однієї з вулиць Мінська, по якій пройшли з піротехнікою та транспарантом «Службовец — галоўны дармаед»Белорусский партизан. «Чиновник — главный тунеядец»: анархисты перекрыли улицу в Минске (архіў, рус.). Під таким же гаслом велася агітація в інших містахХартыя'97. Берасцейскія анархісты праводзяць акцыі пад лозунгам «Чыноўнік - галоўны дармаед!». Таким чином, активісти наголошували увагу на тому, що навантаження на бюджет країни створюють не люди, які втратили роботу внаслідок вікового безробіття, а надмірний адміністративний апарат, ефективність якого була під сумнівом.