Валентин Олексійович Бєлоу́сов ( 23 грудня 1919, Волноваха — 10 листопада 1976, Донецьк) — український радянський російськомовний письменник; член Спілки радянських письменників України з 1953 року.
Біографія Народився 23 грудня 1919 року на станції Волновасі (нині місто Донецької області, Україна). 1938 року закінчив механіко-металургійний технікум. Брав участь у німецько-радянській війні, під час якої закінчив офіцерські курси.
Працював у газетах «Социалистический Донбасс», «Радянська Донеччина», «Правда Украины», в обласному радіокомітеті, кореспондентом газети «Культура і життя». Помер у Донецьку 10 листопада 1976 року.
Творчість Писав російською мовою. Автор романів «Голос жизни»/«Голос життя» (Сталино, 1952); «Город»/«Місто» (Донецьк, 1963); повістей «Пути-дороги»/«Шляхи-дороги» (Сталіно, 1956); «Круг смелости»/«Коло сміливості» (Донецьк, 1962); «На околице дальней»/«На околиці дальній» (Донецьк, 1967); «Десятый»/«Десятий» (Донецьк, 1969). Головні теми творчості — життя колгоспного села та повоєнного індустріального міста.
Література Є. М. Волошко. Бєлоусов Валентин Олексійович // , С. 160;