Наталія Григорівна Білан (Бєлан, до шлюбу Тимченко) (1940—1991) — українська вчена у галузях археозоології та палеонтології, теріолог, кандидат біологічних наук (1972). Відома дослідженнями мисливства та тваринництва часів Київської Русі за рештками тварин з археологічних пам'яток, авторка широко відомої монографії «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» (1972). Також вивчала викопні рештки великих ссавців й інших періодів з території України, починаючи з плейстоцену.

Життєпис Наталія Григорівна Тимченко народилася 20 липня 1940 року в місті Київ. Мати, Олена Цивінська, працювала лаборантом в Інституті зоології АН УРСР, батько зник під час німецько-радянської війни. Протягом 1957—1962 років Наталія навчалася на біологічному факультеті Київського університету, здобула спеціальність зоолога. З 1963 року до кінця життя працювала у відділі палеозоології Інституту зоології АН УРСР (керівник — Підоплічко Іван Григорович), пройшовши шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника. У 1972 році захистила кандидатську дисертацію «Дикие и домашние млекопитающие Среднего Поднепровья (по материалам из средневековых археологических памятников)», за матеріалами якої того ж року була опублікована монографія без співавторів «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» у видавництві «Наукова думка», що свідчить про дуже високу оцінку роботи сучасниками в Інституті зоології.Ступак А., Смаголь В. 2022. Археозоологічні дослідження теріофаун Наталії Григорівни Білан (Тимченко) Novitates Theriologicae. 14: 126—129.Горбаненко С. А., Журавльов О. П. 2021. Літописні слов'яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан. 376 с.Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена. 1981. Киев: Наукова Думка. 117 с.

У 1974 році вийшла заміж за інженера Білана Ігоря Івановича. У 1975 році в них народилася дочка Ганна.

Нагороджена медалями «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) і «Ветеран праці» (1985).

Померла 10 лютого 1991 року у віці 50 років внаслідок онкологічного захворювання.

Дослідження Основним напрямком досліджень Наталії Білан було вивчення викопних решток великих ссавців з археологічних пам'яток Наддніпрянщини першого тисячоліття нашої ери та Середньовіччя, тобто переважно поселень часів Київської Русі, також черняхівської культури тощо. Рештки великих ссавців у таких пам'ятках представляють дві основні категорії: свійські тварини та мисливські тварини. Відповідно, отриманні дані значно розширили уявлення про тогочасне тваринництво та мисливство Наддніпрянщини. Особлива увага в працях дослідниці приділена вивченню свійського бика та його відмінностям на різних територіях в різні періоди. Також вивчала, серед іншого, і рештки турів з середньовічних поселень. За цією тематикою дослідниця захистила кандидатську дисертацію та опублікувала монографію «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» (1972).

Також вивчала і більш давні рештки великих ссавців з України, починаючи з пізнього плейстоцену, зокрема тарпана, вівцебика, північного оленя, благородного оленя тощо.

У праці дослідниці 1987 року описані два цікавих випадки знахідок щелеп свійської свині, навмисно вмонтованих у середньовічні ритуальні дуби, підняті з дна Десни та Дніпра на Чернігівщині та Київщині.Белан Н. Г. 1987. Домашняя свинья как жертвенное животное древних славян. Вестник зоологии. 1: 64. Імовірно, таке розміщення решток свиней у живих ритуальних дубах мало характер жертвоприношення і було частиною культу розмноження та врожаю давніх слов'ян.

Вчена брала участь у створенні 19 вітрин і фризів експозиції Центрального науково-природничого музею у Києві (зараз Національний науково-природничий музей НАН України).

Праці дослідниці високо оцінюються сучасними фахівцями як найбільш вичерпні археозоологічні дослідження ссавців першого тисячоліття нашої ери та Середньовіччя України.

Публікації

Монографії та довідники Тимченко Н. Г. 1972. К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье). Киев: Наукова думка. 212 с. Короткевич Е. Л. Белан Н. Г. 1987. Палеонтологический музей: путеводитель. Киев: Наукова думка. 64 с.

Статті, тези, замітки Тимченко Н. Г. 1964. Фауна поселення Половецького. Тези ІІ наукової конференції молодих спеціалістів. Київ: Наукова думка. 42–43. Тимченко Н. Г. 1966. Про свійського бика (Bos taurus L.) початку нашої ери з поселення Лепесівка Хмельницької області. В кн.: Біологія корисних та шкідливих тварин України. Київ: Наукова думка. 168 с. Тимченко Н. Г. 1968. Фауна поселения Лепесовка. Природная обстановка и фауна прошлого. 4: 123—134. Тимченко Н. Г. 1969. К характеристике быка домашнего (Bos taurus dometsicus L.) из древнерусского города Воиня. Вестник зоологии. 6: 71–78. Тимченко Н. Г. 1969. Про свійських собак з древньоруського міста Воїнь. Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. 33: 104—107. Тимченко Н. Г. 1970. О фауне диких и домашних животных средневековых памятников Среднего Поднепровья. Природная обстановка и фауны прошлого. 5: 166—174. Бібікова В. І., Тимченко Н. Г. 1971. Рештки тура із середньовічних поселень України. Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. 34: 120—126. Тимченко Н. Г. 1972. Свійські тварини з давньоруського міста Чучина. Археологія. 6: 96-102. Пидопличко И. Г., Люрин И. Б., Тимченко Н. Г. 1972. К вопросу о хозяйстве, быте и культуре позднепалеолитического населения в связи с раскопками в с. Межирич. Материалы и исследования по археологии СССР. 185: 189—192. Тимченко Н. Г. 1972. Свійський бик Середнього Подніпров'я в часи Київської Русі. Матеріали ХІІІ конференції ІА АН УРСР, присвяченої 50-річчю АН УРСР (Київ, 1968 р.). Київ: Наукова думка. 321—323. Тимченко Н. Г. 1972. Определение диагностируемых обломков костей животных из поселения Пилипенкова Гора (Канев Черкасской области) (Раскопки 1966—1968 г.). В кн.: Максимов Е. В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры: 173. Тимченко Н. Г. 1973. К вопросу об охоте в I тыс. н. э. на Волыни. Природная обстановка и фауна прошлого. 7: 144—148. Тимченко Н. Г. 1974. Промысловые и домашние млекопитающие Правобережной Украины в I тысячелетии нашей эры. I Международный конгресс по млекопитающим. Москва, ВИНИТИ, 2: 262—263. Белан Н. Г. 1975. Фауна зарубинецких поселений Каневщины. Природная обстановка и фауна прошлого. 9: 108—128. Бєлан Н. Г. 1977. До історії мисливства і тваринництва у племен Правобережної України у І тисячолітті н. е. Археологія. 24: 29–37. Белан Н. Г. 1978. Фауна городища Монастырек на среднем Днепре. В кн.: Генинг В. Ф. (ред.). Использование методов естественных наук в археологии. Киев: Наукова думка. 96—109. Бибикова В. И., Белан Н. Г. 1979. Локальные варианты и группировки позднепалеолитического териокомплекса Юго-Восточной Европы. Бюллетень Московского общества испытателей природы: отделение биологии. 84 (3): 3–14. Белан Н. Г., Бибикова В. И. 1980. Лошадь мезолита Северо-западного Причерноморья. Археологические исследования на Украине в 1978—1979 гг. 37. Бибикова В. И., Белан Н. Г. 1981. Раннеголоценовый тарпан на территории Северо-Западного Причерноморья. Вестник зоологии. 3: 21–26. Бєлан Н. Г. 1982. Фауна Трахтемирівського городища. Археологія. 38: 50–63. Белан Н. Г. 1983. Позднеплейстоценовый северный олень Поднепровья. Вестник зоологии. 5: 20–26. Белан Н. Г., Корниец Н. Л. 1983. Итоги предварительного изучения позднепалеолитической стоянки Гонцы по материалам раскопок 1977—1979 гг. Вестник зоологии. 5: 74. Бибикова В. И., Белан Н. Г. К истории охотничьего промысла на Украине. Вестник зоологии. 6: 16–20. Белан Н. Г. 1985. Овцебык в позднем плейстоцене Украины. Вестник зоологии. 2: 31-34. Белан Н. Г. 1985. Позднеплейстоценовая широкопалая лошадь бассейна Десны. Труды ЗИН АН СССР. 131: 50–63. Белан Н. Г. 1986. Широкопалая лошадь в позднем плейстоцене на Украине. Вестник зоологии. 1: 36–41. Белан Н. Г., Логвиненко В. Н. 1986. Благородный олень раннетрипольского поселения Бернашевка на Днестре. Вестник зоологии. 6: 23–26. Белан Н. Г. 1987. Домашняя свинья как жертвенное животное древних славян. Вестник зоологии. 1: 64. Белан Н. Г., Журавлев О. П. 1992. Фауна городища Башмачка. В кн.: Смиленко А. Т. Городище Башмачка III—IV вв. Киев: Наукова думка. 123—130. Krotova A. A., Belan N. G. 1993. Amvrosievka: A Unique Upper Paleolithic Site in Eastern Europe. In: Soffer O., Praslov N. D. (ed.). From Kostenki to Clovis: Upper Paleolithic — Paleo-Indian Adaptations. New York: Plenum Press. 125—142.

Примітки

Джерела Ступак А., Смаголь В. 2022. Археозоологічні дослідження теріофаун Наталії Григорівни Білан (Тимченко) Novitates Theriologicae. 14: 126—129. Горбаненко С. А., Журавльов О. П. 2021. Літописні слов'яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан. 376 с. Ковальчук О. М. 2013. Викопні хребетні України: бібліографічний покажчик. Суми: Університетська книга. 232 с. Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена. 1981. Киев: Наукова думка. 117 с. Цитування праць Наталії Білан у Google Scholar