Z17 «Дітер фон Редер» () — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 1936 Кріґсмаріне за часів Другої світової війни.

Есмінець Z17 «Дітер фон Редер» був закладений 9 вересня 1936 року на верфі DeSchiMAG у Бремені, 19 серпня 1937 року спущений на воду, а 29 серпня 1938 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху.

Ескадрений міноносець Z17 названий на честь капітан-лейтенанта Дітера фон Редера, який, командуючи 13-ю напівфлотилією міноносців, відзначився та загинув у бою 11 червня 1918 року.

Історія служби

Друга світова війна У ніч на 17/18 жовтня контрадмірал Гюнтер Лют'єнс на борту флагманського корабля Z21 «Вільгельм Гайдкамп» очолив групу есмінців Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z19 «Герман Кунне», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеман» і Z20 «Карл Гальстер», коли вони встановили мінне поле у гирлі англійської річки Гамбер. Британці не знали про існування мінного поля і втратили на ньому сім суден загальною тоннажністю 25 825 БРТ.

9 квітня 1940 року за планом операції «Везерюбунг» розпочалося німецьке вторгнення в Норвегію. Для запобігання будь-якої можливості зриву британцями висадки десанту, командування Крігсмаріне заздалегідь відрядило флотські угруповання під командування віцеадмірала Гюнтера Лют'єнса для захисту конвоїв з військами, що висаджувалися у Нарвіку. Німецька ескадра складалася з лінійних кораблів «Шарнгорст» та «Гнейзенау», важкого крейсера «Адмірал Гіппер» та десяти есмінців. При вторгненні сталася битва за Нарвік, під час якої норвезькі панцерники берегової оборони «Ейдсволл» і «Нордж», що спробували чинити опір, загинули.

Непомітно для німців, п'ять кораблів британської 2-ї флотилії есмінців («Гарді», «Хотспар», «Хавок», «Хантер», «Хіроу») були неподалік від противника, невидимі в темряві та снігу. Вони торпедували два німецьких есмінці та серйозно пошкодили два інших, тоді як Z17 «Дітер фон Редер» випустив усі свої торпеди наосліп на вході в гавань і спробував обстріляти британські кораблі з гармат, незважаючи на сніг. Усі торпеди промахнулися, можливо через те, що їхні регулятори глибини були встановлені занадто глибоко, і її вогонь був неефективним. Видимість стала кращою, коли провідні британські кораблі завершили атаку на гавань, і кілька з них вступили в бій з Z17 «Дітер фон Редер». У есмінець влучили щонайменше п'ять 4,7-дюймових (120-мм) снарядів, які знищили гармату № 3, розірвали елементи керма, пошкодили центральну та кормову котельні, вимкнувши всю енергію, і підпалили масляний бак. Британські снаряди вбили дев'ятеро членів екіпажу корабля; більшість тих, хто вижив, були використані для підтримання оборони окупованого міста Нарвік. Радіостанції «Дітера фон Редера» були вивезені на берег і використані для забезпечення зв'язку з іншими німецькими підрозділами в Норвегії.

13 квітня у прибережних водах Нарвіка сталася друга морська битва, в якій британський флот вщент розгромив німецьке угруповання, потопивши 8 есмінців та 1 підводний човен.

Лінкор «Ворспайт» і дев'ять есмінців увійшли у фіорд раніше, ніж на це очікував фрегаттен-капітан Еріх Бей, і застали німців не в стані бойової готовності. П'ять діючих есмінців, за винятком «Гізе», вийшли з гавані Нарвіка і вступили в бій з кораблями противника. Есмінці «Кімберлі» та «Ворспайт» відкрили вогонь у відповідь, останній навіть одного разу влучив у Z17 «Дітер фон Редер», але артилеристи покинули корабель, коли закінчилися боєприпаси, і лише три підривники все ще були на борту, коли наблизився есмінець «Фоксхаунд». Запалили запали й втекли на берег; глибинні бомби, запаковані у внутрішньому просторі корабля, вибухнули, коли британський корабель був менше ніж за 50 метрів із готовою абордажною групою.

Див. також Харусаме (1937) Milan (ескадрений міноносець) Стремітельний (есмінець, 1937) ARA Buenos Aires (D-6) HMS Wrangler (R48) USS Gearing (DD-710)

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання Z17 Diether von Roeder Z17 — Diether von Roeder Второй бой у Нарвика

Література Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6. Koop, Gerhard; Schmolke, Klaus-Peter (2003). German Destroyers of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-307-1. Wolfgang Harnack: Zerstörer unter deutscher Flagge: 1934 bis 1945. Koehler, Hamburg, 1997 (3., überarb. Aufl.), ISBN 3-7822-0698-3. Ulrich Elfrath: Deutsche Zerstörer, 1934—1945. Podzun-Pallas, 1990, ISBN 3-7909-0161-X. Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Патянин С. В., Морозов М. Э. Немецкие эсминцы Второй мировой. Демоны морских сражений. — Война на море. — Москва: Эксмо, Яуза, 2007 № 10. — 160 с. — ISBN 978-5-699-24368-6