Дієго Гонсалес Ольгін (; , Естремадура, Іспанія — , Ліма) — іспанський священник, єзуїт, лінгвіст-дослідник мови кечуа колоніальної епохи Перу.

Місіонером прибув до Перу в 1581 році й чверть століття вивчав мову індіанців кечуа в місті Куско. У 1607 році він опублікував у Лімі свою Граматику та мистецтво спільної мови Перу і через рік видав Лексику загальної мови всього Перу, перший словник діалекту куско мови кечуа.

Життєпис Батьки Дієго Гонсалеса не згадуються в хроніках, проте, він належав до найзнатніших родин іспанського міста Касереса (Cáceres) — Обандо, Соліс (los Solís), Ольгіни (los Holguines) або Гольфіни (Golfines), войовничих та багатих сеньйорів Естремадури. У нього було три брати: Педро Гонсалес, знаменитий проповідник у Кастилії; Генерал Гонсало де Соліс, губернатор в Санта-Крусі де ла Сьєрра (в Чаркас), та Дон Антоніо Гонсалес, який був Верховним Головою Ради Індій з 1584 по 1602 року і Оідором Аудієнції Нової Гранади. Брат Гонсало де Соліс іменувався як Гонсало де Соліс де Ольгін-і-Бесерра. Також він був родичем Дона Хуана де Овандо, президента Ради Індій. З естромадурських генеалогічних відомостей можна зробити висновок, що його гілка йшла від Дона Дієго Гонсалес Мехіа, сеньйора Лоріана, і Доньї Марії де Овандо, сестри знаменитого індіанського губернатора Дона Ніколаса де Овандо, Командора Ларес і великого сеньйора доби Католицьких королів.

Син Соліс-Овандо дуже молодим був посланий до Двору під протекцією свого родича ліценціата Дона Хуана де Овандо . Він рекомендував його на навчання до Університету Алькала-де-Енарес, де майбутній лінгвіст отримав стипендію та був навчений класичним та східним мовами. Також він мав вивчати там біблійні тексти, ставши згодом видатним знавцем Біблії. З Алькала Дієго перейшов до Інституту Лойоли, куди був прийнятий в 1569 році Головою ордена провінції Кастилія панотцем Мануелем Лопесом.

У 1581 році була організована єзуїтська місія для відправлення до Перу, довірена панотцю Бальтасару де Піньясу, прокуратору перуанської провінції. Разом з ним у подорож вирушили також послушники ченці Лудовіко Бертоніо, Санто Торі та Дієго де Торрес Больо. За безпосередньої участі останнього в 1603 році була видана перша та єдина в історії католицької церкви Папська булла не латиною, а мовою кечуа. Всі знамениті лінгвісти, які вивчали індіанські мови кечуа і аймара.

Спочатку місцем призначення Дієго Гонсалеса Ольгіна було місто Куско, потім його перевели в Хулі, де він працював разом із Лудовико Бертоніо, який готував першу граматику та словник аймарської мови. Там він прожив до 1586 року, після чого був переведений до Кіто — центру розвитку мови Чинчасуйу. У Кіто він пробув чотири роки. У Південне Перу Ольгін повернувся в 1600 році, щоб обійняти посаду ректора Товариства в Чукісаку (Chuquisaca), після чого був призначений Главою Резиденції в Хулі (Juli), де перебував аж до 1607 року, коли панотець Дієго де Торрес Больо перевів його в Провінцію Парагвай, щоб заснувати Дім Товариства Ісуса . У цей момент у Лімі побачили світ дві його знамениті роботи Граматика та Лексика . У Парагваї Дієго Гонсалес Ольгін обіймав посаду Головного Комісара Інквізиції та захисника індіанців проти ревізора Франсіска Альфаро. З Парагваю Дієго перебрався до Чилі, де відомо, що Ольгін виступив за скасування примусової праці індіанців і запропонував разом з панотцем Дієго де Торрес Больйо, щоб Товариство звільнило всіх пригноблених. У 1615 році він пішов за панотцем Торресом Больо до складу Ректорату Коледжу Асунсьйона до тих пір, поки той не послав його в Резиденцію Мендоси як його Главу, де й помер Дієго Гонсалес Ольгін у 1618 році.

Праці Відомо чотири його наукові праці. Два — теологічного характеру:

«Tratado sobre los privilegios de los indios», під редакцією Франсіско дель Канто, 1608, «Pláticas sobre las Reglas de la Compañía» невиданий манускрипт, що зберігається в Бібліотеці Ліми .

І дві лінгвістичні роботи:

«Gramática y arte de la lengua general del Perú anomena Qquichua o lengua del Inca» (Lima, 1607) «Vocabulario de la lengua general del Perú anomenat Qquichua o del Inca» (Lima, 1608)

Бібліографія Відомості про Дієго Гонсалеса Ольгіна збереглися в наступних єзуїтських історіях та хроніках:

los Varones Ilustres отця Анелло Оліва, la Historia de la Provincia del Perú отця Барраса, la Histórica Relación del Reyno de Chile отця Овальє, la Historia de la Compañía de Jesús en la Provincia de Paraguay отця Лосано, la Biblioteca de Escritores de la Compañía de Jesús отців Рібаденейра та Алегамбе . Conquista espiritual de Chile в неопублікованому життєпису панотця Дієго Росалеса.

Примітки

Посилання

Словник кечуа

Див. також

Аймара Аймарська мова Інки