Обло́га Зба́ража (1649) — бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників- кримських татар на чолі з ханом Іслям III Ґераєм із оточеним під Збаражем польським військом  — 1649 року.

Передумови Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під командуванням Яреми Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч вояків відступили до Збаража під захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.

Хід подій В один з піхотних прапорів вояків Речі Посполитої вдарила блискавка. Перед генеральним штурмом фортеці пройшли великі грозові дощі. Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищівному обстрілу. 3 і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору. 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. 20 липня польське військо змушене відійти до останнього — третього рубежу оборони перед замком. Наступного дня козаки ледве не увірвалися до табору. 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і кримськотатарських військ, але жовніри змогли відкинути атакуючих.

У польському таборі почався голод, епідемія шигельозу (від неї померла найбільша частина оточенихSkrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 46. — ISBN 978-83-927244-4-5. ). Приблизно так само почувалися і війська Хмельницького, страждаючи від хвороб, нестачі припасів і несучи величезні втрати Врятувало оточених наближення більшого війська на чолі з королем Яном II Казимиром та особисте завзяття князя Ієремії Вишневецького, який з шаблею у руці зупиняв боягузів, які хотіли втекти чи здатися.

Наслідки На початку серпня, залишивши коло Збаража кілька полків під командування наказного гетьмана Івана Чорноти, Богдан Хмельницький на чолі шестидесятитисячного війська разом з кримськими татарами вирушив назустріч королівській армії. У Зборівській битві її розбили.

Після укладення Зборівського договору облога польського табору під Збаражем була знята у ніч на . Те, що козацько-кримськотатарське військо не захопило польського табору під Збаражем, позначилося на розвитку подальших історичних подій.

Втрати Втрати обидвох сторін — приблизно по 30 000 осіб. У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені полковники Іван Богун, Кіндрат Бурлій.

Польський хроніст Самуель Твардовський стверджував, що невдовзі майже всі учасники облоги, які вціліли, померли від наслідків голоду. Зокрема, шляхтич Бродовський, син Казановської, «з'ївши трохи хліба… помер».

Зображення облоги Збаража в літературі та мистецтві Один з перших віршів, «Klar męstwa», присвятив Ян Бялобоцький.

Детально облогу Збаража описав у своєму романі «Вогнем і мечем» польський письменник Генрик Сенкевич, а також ці події зображені у фільмі однойменній екранізації Єжи Гофмана та кінострічці «Гетьман» (2015) українського режисера Валерія ЯмбурськогоТрейлер фільму «Гетьман».

Примітки

Джерела

Дзира Я. І. Збаразька облога 1649 // Збаразька облога 1649 //

Kubala L. Oblężenie Zbaraża i pokój pod Zborowem. — Poznań: Nowa Druk. Polska (Wydaw. Orędownika), 1915. — 38 s.