Тернопільське воєво́дство (іноді Тарнопільське воєводство; ) — адміністративна одиниця, яка виникла після польсько-української (1918—1919) та польсько-радянської (1920) воєн на захоплених Польською Республікою землях української держави — ЗУНР. Існувала у 1920—1939 роках із центром у м. Тернополі й охоплювала територію сучасної Тернопільської області (крім північної частини) і північний схід Львівської області.
Розташування
Територія Тернопільського воєводства становила 16 533 км². Розташоване на південному сході Польщі і межувало на сході з Радянським Союзом по річці Збруч, на півночі з Волинським воєводством, на заході із Львівським воєводством, на південному заході зі Станиславівським воєводством, на півдні з Румунією.
Територія колишнього Тернопільського воєводства значною мірою збігається здебільшого з територією сучасної Тернопільської області. Лише Кременецький, Шумський, Лановецький та північна частина Збаразького районів входили до складу Волинського воєводства. Крім того, йому підпорядковувалася сучасна північно-східна частина Львівської області (сучасні Золочівський, Перемишлянський, Бродівський, Кам'янко-Бузький і Радехівський райони).
Рельєф Рельєф — здебільшого горбистий. Більша частина території Тернопільського воєводства була зайнята Подільською височиною. На північному заході були такі хребти як Гологори, Вороняки. На півдні межа Тернопільського воєводства проходила по річці Дністер, що утворювала мальовничий Дністровський каньйон.
Історія
17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень із селян і колишніх військових. Польська колонізація відразу викликала обурення в місцевого населення: селяни, які сподівалися внаслідок аграрної реформи збільшити свої господарства, вороже поставилися до новоприбулих. Населення мало на руках чимало зброї і готове було нею скористатися.
Тернопільщина була окупована Польщею, а тому в Тернополі був штаб 12-ї піхотної дивізії, підрозділи 54-го прикордонного стрілецького полку і телеграфна рота 12-ї стрілецької дивізії, 1-й ескадрон 12-го полку польової артилерії, відділ військової контррозвідки, а також ряд військових органів, як Комендатура, Окружне Командування, Окружний Військовий Суд і римо-католицька військова парафія та гарнізонний костел. Авіацією у воєводстві займалася Ліга протиповітряної та протигазової боротьби (ЛПП). Окружне управління було в Тернополі на вул. Міцкевича 39, тут також був відкритий у 1935 році агітаційний центр ЛОПП. У 1938 р. округ налічував 53 000 членів і мав три аеропорти: у Бродах (місто належало до Тернопільського воєводства), Бережанах і Тернополі .
Пацифікація
Міста Найбільшими містами Тернопільського воєводства були:
Тернопіль Золочів Броди Бережани Бучач Збараж Копичинці </div>
Населення
У 1921 році за даними перепису населення у Тернопільському воєводстві налічувалося 1 428 520 мешканців, густота населення становила 88 осіб на км². За переписом 1931 року населення воєводства налічувало 1 600 316 мешканців. Однак тодішній очільник Головного статистичного управління Едвард Штурм де Штрем у пізніших спогадах визнавав, що результати перепису у східних воєводствах були малодостовірними, а дані, які стосувалися мови використання, були сфальшовані Міністерством внутрішніх справ.
Мова Мовний склад населення Тернопільського воєводства відомий лише за даними перепису 1931 року, що був проведений польською владою часів санаційного режиму. Відповідно до цих даних, мовний розподіл виглядав так:Drugi Powszechny Spis Ludności 1931. — Województwo tarnopolskie. польська — 789 114 (49,3 %) українська — 728 135 (45,5 %) українська — 401 963 руська (галицька) — 326 172 єврейська — 78 932 (4,9 %) їдиш — 71 890 іврит — 7 042 німецька — 2 675 (0,2 %) російська — 193 (0,01 %)
Рідна мова населення повітів Тернопільського воєводства за переписом 1931 року повітнаселенняукраїнськапольськаєврейськанімецька Бережанський103 82449,946,43,6 Борщівський103 27750,944,74,2 Бродівський91 24855,336,08,40,2 Бучацький139 06250,643,55,8 Заліщицький72 02157,138,34,5 Збаразький65 57945,249,94,8 Зборівський81 41348,148,73,1 Золочівський118 60946,747,75,10,3 Кам'янко-Струмилівський82 11142,850,85,80,5 Копичинецький88 61451,043,15,8 Перемишлянський89 90836,558,14,90,4 Підгаєцький95 66347,148,83,60,4 Радехівський69 31357,736,74,70,8 Скалатський89 21528,467,44,10,1 Теребовлянський84 23136,659,63,8 Тернопільський142 22029,866,04,1 Чортківський84 00848,643,47,70,1 Тернопільське воєводство1 600 31645,549,34,90,2
Релігія Релігійний склад населення за переписом 1931 року греко-католики — 871 971 (54,5 %) римо-католики — 586 603 (36,7 %) юдеї — 134 117 (8,4 %) протестанти — 3 749 (0,2 %) православні — 1 882 (0,1 %)
Релігійний склад населення повітів Тернопільського воєводства за переписом 1931 року повітнаселеннягреко-католикиримо-католикиюдеїправославні Бережанський103 82452,240,46,90,4 Борщівський103 27763,227,59,10,1 Бродівський91 24863,424,711,40,2 Бучацький139 06255,436,97,6 Заліщицький72 02166,724,98,30,1 Збаразький65 57955,337,96,10,4 Зборівський81 41360,832,26,20,5 Золочівський118 60959,531,18,60,1 Кам'янко-Струмилівський82 11154,936,38,2 Копичинецький88 61456,435,28,20,1 Перемишлянський89 90848,942,87,6 Підгаєцький95 66355,039,75,0 Радехівський69 31361,925,910,0 Скалатський89 21539,051,19,50,1 Теребовлянський84 23148,046,35,8 Тернопільський142 22042,844,512,40,1 Чортківський84 00850,939,49,30,1 Тернопільське воєводство1 600 31654,536,78,40,1
Освіта За переписом 1931 р. серед населення Тернопільського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 68,1 % осіб, тільки читати — 1,0 % населення, а 29,8 % не вміли читати і писати.
Серед юдеїв вміли читати і писати 85,4 % населення старше 5 років, серед римо-католиків — 69,9 %, серед греко-католиків — 62,1 %.
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., % повітнаселеннявміють читати і писативміють тільки читатине вміють читати і писатиневідомо Бережанський78 25966,20,831,61,5 Борщівський80 43755,61,141,81,5 Бродівський69 96167,40,731,30,6 Бучацький104 33161,41,235,61,9 Заліщицький54 84258,51,239,31,0 Збаразький52 37068,91,628,41,1 Зборівський61 28165,51,332,60,6 Золочівський91 86674,51,022,91,7 Кам'янко-Струмилівський62 48278,81,019,60,5 Копичинецький68 89766,91,131,50,5 Перемишлянський66 80573,30,825,00,8 Підгаєцький71 37063,91,232,62,4 Радехівський52 96575,30,922,71,1 Скалатський69 36469,51,228,70,6 Теребовлянський65 31271,21,126,71,0 Тернопільський111 42274,50,924,40,2 Чортківський64 86067,21,030,61,3 Тернопільське воєводство1 226 82468,11,029,81,1
Національний склад На 01.01.1939 у воєводстві проживало 1 726 310 мешканців (1 050 630 українців-грекокатоликів — 61 %, 316 685 українців-латинників — 18 %, 176 350 поляків — 10 %, 38 810 польських колоністів — 2 %, 137 315 євреїв — 8 % і 6520 німців та інших національностей — менше 1 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с..
Адміністративний поділ
Тернопільське воєводство адміністративно поділялося на 17 повітів. У Тернопільському воєводстві було 35 міст і містечок та 1087 ґмін.
Повіт Площа, км² Населення Герб Повітовий центр Населення містаТернопільське воєводство Борщівський 1025 94.767 Борщів 5.011 Бродівський 1054 78.803 Броди 10.867 Бережанський 1117 89.655 Бережани 10.083 Бучацький 1193 118.013 Бучач 7.517 Гусятинський (до 1925) 1 873 85.991 Гусятин 2.104 Чортківський 694 69.020 Чортків 5.191 Кам'янецький 908 74.930 Кам'янка-Струмилова 6.518 Копичинецький (з 1925)1 873 86.918 Копичинці 8.146 Підгаєцький 1042 81.998 Підгайці 4.814 Перемишлянський 925 79.599 Перемишляни 4.206 Радехівський 1040 64.561 Радехів 4.384 Скалатський 917 84.399 Скалат 5.937 Тернопільський 1266 129.721 Тернопіль 40.230 Теребовлянський 697 72.304 Теребовля 7.015 Заліщицький 718 65.409 Заліщики 4.014 Збаразький 740 65.390 Збараж 8.419 Зборівський 908 71.941 Зборів 3.730 Золочівський 1183 107.079 Золочів 11.130 1 1 липня 1925 адміністративний центр Гусятинського повіту перенесено з Гусятина до Копичинець, назву повіту замінено на Копичинецький повітM.P. z 1925 r. Nr 160, poz. 717.
Промисловість і залізниці
Тернопільське воєводство знаходилося у так званій зоні «B» у Польщі, що означало економічну недорозвинутість цього регіону.
Залізниці Золочів — Зборів — Тернопіль — Підволочиськ. Станиславів — Гусятин (через станції Нижнів — Монастириська — Бучач — Чортків). Бережани — Тернопіль. Перемишляни — Підгайці. Тернопіль — Гримайлів.
Тернопільські воєводи
23 квітня 1921 – 23 січня 1923 — Кароль Ольпінський ()Piber A. Olpiński Karol Mieczysław (1876—1944) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 827—829. 24 лютого 1923 – 16 лютого 1927 — Луц'ян Завістовський () 16 лютого 1927 – 28 листопада 1928 — Миколай Квасьневський () 28 листопада 1928 – 10 жовтня 1933 — Казімеж Мошинський () 21 жовтня 1933 – 15 січня 1935 — Артур Марушевський () 19 січня 1935 – 15 липня 1936 — в.о. Казімеж Гінтовт-Дзевалтовський () 15 липня 1936 – 16 квітня 1937 — Альфред Білик () 16 квітня 1937 – 17 вересня 1939 — Томаш Маліцький ()
Скасування Тернопільського воєводства 17 вересня 1939 року більшовицькі війська перетнули польсько-радянський кордон і вступили на територію Тернопольського воєводства і захопили усю територію Західної України. Тернопільщина опинилися під більшовицькою окупацією повністю вже 18 вересня.
Згодом Тернопільське воєводство було приєднано до УРСР. 27 листопада 1939 р. воєводство як адміністративна одиниця скасоване. 12 повітів (Бережанський, Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Копичинецький, Підгаєцький, Скалатський, Теребовлянський, Тернопільський і Чортківський) включено до Тернопільської області і 5 (Перемишлянський, Каменський, Радзеховський, Бродський і Золочівський) — до Львівської .
У 1945—1946 р. з території колишнього Тернопільського воєводства репатрійовано 251,5 тис. поляківHryciuk G. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948. — Toruń : Wyd. Adam Marszałek, 2005. — S. 334. — ISBN 83-7441-121-X. .
Примітки
Джерела Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ // Операція «Колонізація». Польське осадництво на західноукраїнських землях Тернопільське воєводство //
Посилання Результати перепису населення 1931 року Про Тернопільське воєводство Загальна інформація та адміністративний поділ Тернопільського воєводства Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego