Фекундіта або Фекундітас ( — родючість, плодючість) — у давніх римлян персоніфікація (уособлення) родючості і фертильності, особливо імператриць.

Культ Фекундіти До Фекундіти зверталися жінки з проханнями зіслати їм дітей. Під час ритуалу прочанки били себе по оголеному тілу ременями з козлячої шкіри. Жертвоприношення Фекундиті приносили луперки, жреці богині, а також жреці арвальських братів.

У 63 році нашої ери за рішенням сенату в Римі присвятили Фекундіті храм з нагоди народження доньки у імператора Нерона і його дружини Поппеї СабіниТацит. Аннали, 15. 23.

Фекундіта на монетах

Фекундіта зображена на реверсі римських монет стоячи або сидячи з дитиною (дітьми) і рогом достатку; іноді з довгим скіпетром, гілкою, кадуцеєм (жезлом Меркурія) або стерномH. Kahnt, p. 132.. На ауреусі Юлії Домни вона зображена з гроном винограду та земною кулею в оточенні дітей.

У пропаганді Римської імперії Фекундіта символізувала безперервність імператорського роду та опіку, поширену над нащадками імператорівJ. Babelon, p. 109.. Тому її зображення зазвичай містилося на монетах, випущених від імені імператрицьВиняток на монетах із зображенням Александра Севера і Галлієна.. Вона з'являється в часи Антонінів на монетах, викарбуваних для Фаустини Старшої та її наступниць у ІІ-ІІІ століттях аж до Салоніни.

Фекундіта зустрічається на монетах, на аверсі яких зображені дружини або інші родички імператора:

Фаустіна Старша, дружина Антоніна Пія (138—161); Фаустіна Молодша, дружина Марка Аврелія (161—180); Брутія Кріспіна, дружина Коммода (177—192); Юлія Домна, дружина Септимія Севера (193—211); Юлія Домна, мати Каракали (198—217); Юлія Меза, баба Геліогабала (218—222); Юлія Мамея, мати Александра Севера (222—235); Гереннія Етрусцила, дружина Деція Траяна (249—251); Корнелія Салоніна, дружина Галлієна (253—268).

Фекундіта з'являлася на монетах з нагоди народження дитини у правлячого подружжя. Окрім того робилася відповідна вказівка в легенді: «FECVNDITAS AVG[VSTAE]» (плодючість імператриці). Рідше зустрічається надпис «FECVNDITAS TEMPORVM».

Примітки

Джерела

Helmut Kahnt: Das grosse Münzlexikon von A bis Z. Regenstauf: H. Gietl Vlg., 2005 B. Ralph Kankelfitz: Römische Münzen von Pompejus bis Romulus. Augsburg: Battenberg, 1996 Jean Babelon: La numismatique antique. Paris: Presses Universitaires de France, 1970