Віта́лій Юхи́мович Мала́хов (19 липня 1954, Львів — 4 листопада 2021, Київ) — український театральний режисер, художній керівник-директор Київського драматичного театру на Подолі. Народний артист України (2008). Лауреат національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі мистецтва 2008 рокуУказ Президента України Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка от 3 березня 2008р. № 193 .

Життєпис Віталій Малахов народився 19 липня 1954 року у Львові.

Його творча кар'єра розпочалася 1977 року на українському телебаченні.

З травня 1978 року по вересень 1979 року він працював у Київському державному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Там ним була поставлена «Казка про Моніку».

З 1979 року очолив Київський державний театр естради, в якому здійснив постановки вистав: «Я — Київ», «Ніч чудес», «Зоря та смерть Пабло Неруди», «Шахрай мимоволі» та інші.

З 1985 по 1987 рр. працював із своєю трупою на базі Київського Молодіжного театру, а з серпня 1987 року був створений Київський драматичний театр на Подолі.

З 1987 до 2021 року — художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі, у його доробку понад 60 вистав.

Трупа Віталія Малахова презентувала театральне мистецтво України в інших країнах: у США, Великій Британії, Італії, Мексиці, Коста-Риці, Фінляндії, Німеччині, Греції, Туреччині та у інших країнах.

У 2006 році театрові на Подолі під керівництвом Малахова за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва надано статус академічного.

Помер 4 листопада 2021 року від сепсису у Клінічній лікарні «Феофанія». Прощання відбулося 8 листопада у Театрі на Подолі.

Нагороди та відзнаки лауреат фестивалю «Київська Пектораль—98», як найкращий режисер року за виставу «В степах України» О. Корнійчука; лауреат фестивалю «Київська пектораль—2003» за виставу «Дядя Ваня» Чехова; лауреат фестивалю «Київська пектораль—2005» за виставу «Моє століття» Мішеля Лоранса. 2008 — Народний артист України 2008 — Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі мистецтва 2010 — Лауреат премії «Київська пектораль» в категорії «Кращий спектакль драматичного театру» (спектакль «Грек Зорба» Н. Казандзакіса (Театр ім. І.Франка)) 2011 — Лауреат премії «Київська пектораль» в категоріях «Кращий спектакль драматичного театру» і «Краща режисерська робота» (спектакль «Минулим літом в Чулимську» А. Вампілова (Театр на Подолі)) 2020 — Лауреат премії «Київська пектораль» в категорії «За кращий драматичний спектакль» («Сірі бджоли» А. Куркова, режисер-постановник Віталій Малахов (Театр на Подолі) 2024 - Почесний громадянин Києва

Фестивалі Віталій Малахов є один із засновників Міжнародного театрального фестивалю «Київ—Травневий».

У 2002 році очолив Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв, який розпочав свою роботу 7 вересня 2002 року виставою «Собаче серце» за п'єсою М. Булгакова у приміщенні Національного театру ім. Івана Франка.

Віталій Малахов у 2006 році започаткував фестиваль «Київ — територія миру», де було проведено мистецьку акцію-колаж за участю театрів Києва.

Він також співпрацював з Дитячою Академією мистецтв та Київським державним інститутом театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, навчав творчу молодь оволодівати майстерністю сценічної виразності, мистецтвом імпровізації та чуттєвої образної заглибленості, якими визначається сценічна майстерність.

Сім'я Донька — телеведуча Даша Малахова.

Режисерські роботи в театрі

Навчальний театр-студія  — «Багато шуму з нічого» за Вільямом Шекспіром

Театр російської драми (Рига)  — «Лівша» за Б. Райцером та В. Костянтиновим 1977 — «Друзі, заспіваємо про Беранжу» за Б. Окуджавою

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки  — «Казка про Моніку» C. Шальтаніса 1978 — «Сподіватися» за Ю. Щербаком  — «Теплий попіл» Анатолія Крима  — «Мамаша Кураж» Бертольта Брехта 1985 — «Весь Шекспір за один вечір»  — «Кількість» К. Черчілля 2006 — «Заповіт цнотливого бабника» Анатолія Крима

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка  — «Отелло» за п'єсою Вільяма Шекспіра , 27 січня — «Грек Зорба» Віталія Малахова за мотивами роману «Я, Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса

Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв»  — «Про мышей і людей» Дж. Стейнбека

Театр «Ательє-16» (м. Київ)  — «Самовбивця» за » Миколи Ердмана

Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка , 19 березня — «Алєко» опера Сергія Рахманінова

Севастопольський академічний російський драматичний театр ім. А. В. Луначарського  — «Самовбивця» Миколи Ердмана

Антреприза  — «Він — моя сестра»

Київський академічний драматичний театр на Подолі  — «Я — Київ» 1980 — «Ніч чудес» Вільяма Шекспіра  — «Шахрай мимоволі» за М. Ларні  — «Зоря і смерть Пабло Неруди» Івана Драча  — «Трактирниця»  — «Мауглі» за Редьярдом Кіплінгом 1987 — «Нас тепер двоє» Федеріко Гарсія Лорки 1987 — «Вертеп» В. Шевчука  — «Кабала святош» («Мольєр») Михайла Булгакова  — «Софокл. Шекспір. Брехт» 1989 — «Вертеп» В. Шевчука (друга версія)  — «Лекція про Фауста, прочитана Віктором Вагнером»  — «Скарби Бахрама» 1991 — «Бенкет під час чуми» за Олександром Пушкіним  — «Опера мафіозо» Василя Станілова 1993 — «Бенкет під час чуми» за Олександром Пушкіним (друга версія)  — «Яго» за Вільямом Шекспіром 1994 — «Ніч чудес» Вільяма Шекспіра (друга версія)  — «Два анекдоти від Чехова» за Антоном Чеховим 1998 — «В степах України» за О. Корнійчуком  — «Квартал небожителів» О. Коротко 2001 — «Фантазія для роялю на чотири руки» А. Ольмерт  — «Склади слово ВІЧНІСТЬ» за Михайлом Булгаковим 2003, 25 квітня — «Фараони» Олексія Коломійця 2003 — «Дядя Ваня» Антона Чехова; , 4 січня — «Дивакуватий Журден» Михайла Булгакова за п'єсою «Міщанин у дворянстві» Мольєра (​​виставу відновлено 30 вересня 2012 року) 2005 — «Моє сторіччя» М. Лоранса 2005 — «Опера мафіозо» Василя Станілова (друга версія) 2005 — «Трактирниця» (друга версія) , 19 січня — «Передчуття Мини Мазайла» за п'єсою «Мина Мазайло» Миколи Куліша 2006 — «Не можу собі уявити, що буде завтра» Т. Вільямса 2006 — «Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео та Джульєтти» Анатолія Крима  — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло 2007 — «Майстер-клас Марії Каллас» Т. МакНеллі 2007 — «Дворянські вибори» Г. Квітки-Основ'яненко 2007, 29 листопада — «Щоденник молодого лікаря» Михайла Булгакова  — «Вертеп» В. Шевчука (третя версія) 2008, 8 березня — «Звідки беруться діти?» Анатолія Крима 2008, 12 квітня — «Дзеркало Сен-Жермена» Бориса Акуніна 2008, 29 травня — «Сто тисяч» за п'єсою Івана Карпенка-Карого 2008 — «Антракт» О. Марданя 2008 — «Біла гвардія» Михайла Булгакова 2008 — «Літній вечір у раю» С. Щученко  — «Кількість (Батько і діти)» К. Черчілль 2009 — «Ігри олігархів» А. Прогнімака  — «Шість чорних свічок» Д. Діллона , 25 листопада — «Опера мафіозо» Василя Станілова , 25 березня — «На дні» за п'єсою Максима Горького 2011, 25 листопада — «Минулого літа в Чулімську» за п'єсою Олександра Вампілова  — «Лебедине озеро. Сутінки.» В. Гуляйченко, Т. Могильник  — «Вернісаж на Андріївському» , 25 квітня — «Вічно живі» за Віктора Розова  — «Сойчине крило» за новелою Івана Франка  — «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» за водевілями «Ювілей» та «Освідчення» Антона Чехова , 10 березня — «Шестеро характерів ненаписаної комедії…» за п'єсою «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло; 2018, 25 травня — «Продавець дощу» Річарда Неша 2018, 8 листопада — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» за романом Панаса Мирного , 23 лютого — «Got To Be Free» рок-мюзикл музичної історії Майдану (ініцийований проект 2014 року, з 23 лютого 2019 отримав свій театральний майданчик) 2019, 1 листопада — «ОБЭЖ» (Общество белградских эмансипированных женщин) Бранислава Нушича 2019, 7 грудня — «Сірі бджоли» Андрія Куркова

Примітки

Джерела Помер керівник театру на Подолі Віталій Малахов // Укрінформ, 05.11.2021

Посилання

Помер керівник столичного Театру на Подолі Віталій Малахов // Радіо Свобода, 05.11.2021 Шарипіна О. О. Малахов Віталій Юхимович // Київський академічний Театр на Подолі. Шевченківський комітет

Інтерв'ю Белинский К. Виталий Малахов: «Главный навык актера — органика и личность» //yabl Віталій Малахов: «Я режисер-хамелеон» // Kyiv daily