Крістіан Дітріх Граббе (11 грудня 1801, Детмольд — 12 вересня 1836, там само) — німецький драматург Доберезневого періоду.

Біографія Граббе народився в родині тюремного наглядача. Свої перші проби в драматургії Граббе зробив у віці 16 років. З 1820 року стипендія герцогині дозволила йому вивчати право в Лейпцигу, 1822 року він продовжив навчання в Берліні. Саме в Берліні він познайомився з Генріхом Гейне. Закінчивши в 1823 році юридичну освіту, він марно намагався влаштуватися на роботу в німецький театр актором або режисером. Врешті він повернувся до Детмольда і в наступному році склав державний іспит з права.

Спроби знайти посаду адвоката в Детмольді спочатку не мали успіху, і лише в 1826 році він взяв на себе безоплатне представництво хворого ревізора, наступником якого він став у 1828 році. У 1829 р. в Детмольді відбулася вистава «Дон Жуан і Фауст», єдина за життя постановка однієї з найвідоміших його драм. З 1831 р. стан здоров'я Граббе помітно погіршився, а наслідки його алкоголізму стали помітними (епізод, характерний для вживання алкоголю Граббе, що відбувся восені 1828 р., описує Георг Файн).Vgl. Ernst Fleischhack: Georg Fein bei Grabbe in Dortmund. Eine noch unbekannte Begegnung im Herbst 1828. In: Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe — Ein Dramatiker der Moderne. Bielefeld 1996. S. 129—136 m.w.Nachw. Заручини з Генрієттою Маєр Граббе розірвав і повернувся до Луїзи Крістіани Клостермайєр, яка вже один раз йому відмовила.

У 1833 році він одружився з Луїзою Крістіаною Клостермаєр, старшою за нього на 10 років, проте шлюб швидко виявився нещасливим. У 1834 році Граббе кинув свою посаду. Він поїхав до Дюссельдорфа через Франкфурт-на-Майні, де посварився зі своїм видавцем. У Дюссельдорфі він намав свій будинок на Болкерштрассе 6.A. Hofacker: Neuer illustrierter Führer durch Düsseldorf und Umgebung für Einheimische und Fremde (1895), Seite 38 На сьогоднішній повоєнній будівлі на вулиці Ріттерштрассе, 21 видно кам'яну дошку, яка вказує на його перебування в той час. У Дюссельдорфі він працював разом з Карлом Іммерманом, з яким познайомився у 1831 році, у оновленому ним міському театрі. Але ця співпраця тривала також не довго через депресію Граббе та надмірне вживання алкоголю. У 1836 році він знову повернувся до Детмольда, а його дружина подала на розлучення. Того ж року Граббе помер у своєму рідному місті від туберкульозу хребта.

Творчість Поряд з Георгом Бюхнером, Граббе був найбільшим новатором німецькомовної драми свого часу. Неабиякий вплив на Граббе мали Шекспір і рух «Буря і Натиск». У своїх драмах, які виходили за рамки можливостей тодішньої театральної і сценічної техніки своїми масовими сценами та швидкими змінами сцен, він перетворив сувору форму класичної драми в серію слабко пов'язаних сцен та став піонером реалізму на сцені. У своїх творах він розробляв сюжети й ідеї, пов'язані з його песимістичним світоглядом.

Творчість Граббе, забута після його смерті, була лише частково наново відкрита драматургами натуралізму та експресіонізму. Граббе пошановували як національного драматурга за часів націонал-соціалізму, наголошуючи на деяких його антисемітських заявахJohn von Düffel: Vom Krieg des leidenden mit dem lachenden Dichter. In: Die Welt, 10. Mai 2003, abgerufen am 12. September 2011.Werner Broer / Detlev Kopp (Hrsg.): Grabbe im Dritten Reich. Bielefeld 1986 та ізольованих антиєврейських пасажах в його п'єсах (особливо його «Попелюшка») та національної орієнтованості його тем (особливо Битва Германна). У 1930-х роках іменем Граббе було названо декілька вулиць.

Твори

Herzog Theodor von Gothland. Tragödie, vollendet 1822. Uraufführung Wien 1892. Scherz, Satire, Ironie und tiefere Bedeutung. Lustspiel, geschrieben 1822, Änderungen bis 1827. Uraufführung München 1907. Nannette und Maria. Melodram, entstanden 1823, Uraufführung Kettwig 1914. Marius und Sulla. Dramenfragment, entstanden 1823—1827. Uraufführung Detmold 1936. Über die Shakspearo-Manie. Theaterkritische Abhandlung, entstanden 1827. Don Juan und Faust. Tragödie, vollendet 1828. Uraufführung Detmold 1829. Kaiser Friedrich Barbarossa. Drama, erster Teil des Hohenstaufen-Zyklus, vollendet 1829. Uraufführung Schwerin 1875. Kaiser Heinrich VI. Drama, zweiter Teil des Hohenstaufen-Zyklus, vollendet 1829. Uraufführung Schwerin 1875. Etwas über den Briefwechsel zwischen Schiller und Goethe. Literaturkritische Abhandlung, geschrieben im Juni 1830, auszugsweise im Druck in Hermann. Ein Centralorgan für Rheinland-Westphalen (21. Juni 1835). Napoleon oder Die hundert Tage. Drama, vollendet 1831. () Uraufführung Frankfurt am Main 1895. Kosciuszko. Dramenfragment über Tadeusz Kościuszko, entstanden 1835. Aschenbrödel. Lustspiel, 1. Fassung vollendet 1829, 2. Fassung vollendet 1835. Uraufführung Detmold 1937. Hannibal. Tragödie, vollendet 1835. Uraufführung München 1918. Der Cid. Libretto zu einer geplanten Oper von Norbert Burgmüller, entstanden 1835. Uraufführung Loipfing/Isen 2002. Die Hermannsschlacht. Drama, entstanden 1835—1836. Uraufführung Freilichtbühne Nettelstedt 1934. Briefe. Hg. u. m. e. Nachwort versehen v. Lothar Ehrlich. Aisthesis, Bielefeld 1995.

Примітки

Література

Karl Ziegler: Grabbes Leben und Charakter. Faksimiledruck der Erstausgabe von 1855. Hg. und mit einem Nachwort von Detlev Kopp u. Michael Vogt. Aisthesis, Bielefeld 2009. ISBN 978-3-89528-722-0. Arthur Koetz: Das Grabbeproblem in seiner zeitgeschichtlichen Bindung Alfred Bergmann: Die Glaubwürdigkeit der Zeugnisse für den Lebensgang und Charakter Christian Dietrich Grabbes. Eine quellenkritische Untersuchung. Verlag Dr. Emil Ebering, Berlin 1933. Alfred Bergmann (Hrsg.): Grabbe in Berichten seiner Zeitgenossen. Metzler, Stuttgart 1968. Manfred Schneider: Destruktion und utopische Gemeinschaft. Zur Thematik und Dramaturgie des Heroischen im Werk Christian Dietrich Grabbes, Athenäum, Frankfurt/M. 1973. Maria Porrmann: Grabbe — Dichter für das Vaterland. Die Geschichtsdramen auf deutschen Bühnen im 19. und 20. Jahrhundert, Bd. 10, Landesverband Lippe, Lemgo 1982. ISBN 3-921428-45-9. Detlev Kopp: Geschichte und Gesellschaft in den Dramen Christian Dietrich Grabbes. Peter Lang, Frankfurt/M. 1982. Werner Broer/Detlev Kopp (Hrsg.): Grabbe im Dritten Reich. Aisthesis, Bielefeld 1986. ISBN 3-925670-00-9 Lothar Ehrlich: Christian Dietrich Grabbe. Rezeption und Wirkung. Habilitation, 1980. Christian Dietrich Grabbe. Leben und Werk. Reclam, Leipzig 1986. Winfried Freund (Hrsg.): Grabbes Gegenentwürfe. Neue Deutungen seiner Dramen. Wilhelm Fink, München 1986. ISBN 3-7705-2341-5 Werner Broer/Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe (1801—1836). Beiträge zum Symposium 1986 der Grabbe-Gesellschaft. Niemeyer, Tübingen 1987. ISBN 3-484-10552-6 Detlev Kopp/Michael Vogt (Hrsg.): Grabbe und die Dramatiker seiner Zeit. Beiträge zum II. Internationalen Grabbe-Symposium 1989. Niemeyer, Tübingen 1990. ISBN 3-484-10657-3 Olaf Kutzmutz: Grabbe. Klassiker ex negativo. Aisthesis, Bielefeld 1995. ISBN 3-89528-141-7. Roy C. Cowen: Christian Dietrich Grabbe — Dramatiker ungelöster Widersprüche. Aisthesis, Bielefeld 2001. ISBN 3-89528-163-8. (Lesenswerte Einführung mit Literaturangaben) Ladislaus Löb: Christian Dietrich Grabbe. Metzler-Verlag, Stuttgart 1996. ISBN 3-476-10294-7. Detlev Kopp (Hrsg.): Christian Dietrich Grabbe — Ein Dramatiker der Moderne. Aisthesis, Bielefeld 1996. ISBN 3-89528-118-2 Carl Wiemer: Der Paria als Unmensch. Grabbe — Genealoge des Anti-Humanitarismus. Aisthesis Essay 8, Bielefeld 1997. ISBN 3-89528-162-X. Detlev Kopp/Michael Vogt (Hrsg.): Grabbes Welttheater. Christian Dietrich Grabbe zum 200. Geburtstag. Aisthesis, Bielefeld 2001. ISBN 3-89528-300-2 Jörg Aufenanger: Das Lachen der Verzweiflung. Grabbe. Ein Leben. S.Fischer, Frankfurt am Main 2001. ISBN 3-10-000120-6. Christian Dietrich Grabbe: Der Cid. Große Oper in 2–5 Akten. Text — Materialien — Analysen (mit DVD der Welturaufführung). Hgg. von Detlev Kopp in Verb. mit Kurt Jauslin u. Maria Porrmann. Aisthesis, Bielefeld 2009.

Albert Meier: «Sieh da der Neger.» Christian Dietrich Grabbes Herzog Theodor von Gothland als romantisierendes Schiller-Pastiche. In: Grabbe-Jahrbuch 2018 (37. Jahrgang), S. 31–40.

Посилання

Werke von

Архів Граббе Lippische Landesbibliothek Detmold Портал Grabbe. Містить твори та листи, включаючи коментарі до текстової версії історично-критичного повного видання (опублікованого Академією наук у Геттінгені. За редакцією Альфреда Бергмана), а також усі збережені рукописи факсиміле Офіційна сторінка Товариства Граббе Інформація про фільм «Битва Германна»