Фрідріх Рохледер (, *15 травня 1819 у Відень- †5 листопада 1874 там же) — австрійський хімік.
Його батько, фармацевт Антон Рохледер, визначив для сина Фрідріха Рохледера професію фармацевта, який проте не знаходив у цьому задоволення. З 1836 року він вивчав медицину у Віденському університеті і отримав науковий ступінь доктора медицини у 1842 році. Як і його друг Йозеф Редтенбахер, він потім звернувся до хімії та продовжив навчання в Гіссені у Юстуса фон Лібіха. Ідеї Лібіха про застосування хімії до фізіології та сільського господарства доповнили інтерес Рохледера до біології. Після закінчення навчання він провів кілька місяців у Парижі та Лондоні. Після повернення в 1845 році міністр Граф Стадіон призначив його професором технічної хімії в новоствореній Технічній академії у Львові. З 1848 року він був дійсним членом Академії наук у Відні. У 1849 році він став професором хімії в Карловому університеті в Празі, а у 1870 році — професором загальної та фармацевтичної хімії у Віденському університеті.
В основному він займався хімією рослин.
Праці Über einige Bestandtheile der Blätter u. Rinde von Cèrasus acida Borckh; Wien, 1869 Ueber die Stammrinde von Pyrus Malus L. und Aesculus Hippocastanum L; Wien, 1867 Ueber die Krystallisierten Bestandteile der Rosskastanie: (Aesculus Hippocastanum L.); Wien 1863 Notiz ueber eine Reihe homologer Farbstoffe; Wien, 1863 Untersuchung der reifen Samen der Rosskastanie; Wien, 1862 Über das Vorkommen des Querzitrin als Blüthenfarbestoff; Wien, 1859 Handbuch der Chemie, Bd. 8, Phyto- und Zoochemie (mit Leopold Gmelin) 1858 Mittheilungen aus dem chemischen Laboratorium zu Prag; Wien, 1858 Chemie und Physiologie der Pflanzen; Heidelberg, Winter, 1858 Anleitung zur Analyse von Pflanzen und Pflanzentheilen; Würzburg, Stahel, 1858 Ueber die Anwendung des Tonerdehydrates und der Tonerdesalze in der Analyse von Pflanzentheilen; Wien, 1857 Notiz über die Gerbsäuren; Wien, 1856 Vorläufige Notiz ueber den Galläpfel-Färbestoff; Wien, 1856 Ueber eine eigentümliche Zersetzung des schwefligsauren Ammoniumoxydes; Wien, 1856 Ueber das Aesculin; Wien, 1856 Über die chinesischen Gelbschoten; Wien, 1855 Ueber die Oxyde R2O3; Wien, 1855 Über das Trocknen der zu analysirenden Substanzen; Wien, 1855 Ueber die Einwirkung doppeltschwefeligsaurer Alkalien auf organische Substanzen; Wien, 1854 Ueber die Bildung der Kohlenhydrate in den Pflanzen; Wien, 1854 Notiz über Aesculetin und Origanum-Oel; Wien, 1854 Phytochemie; Leipzig, Engelmann, 1854 Ueber einige Bitterstoffe; 1853 Nachschrift zu der Untersuchung von Pinus sylvestris des Herrn Kawalier; 1853 Über die natürliche Familie der «Rubiaceae»; 1852 Über die natürliche Familie der Ericineae; 1852 Die Genussmittel und Gewürze in chemischer Beziehung; Wien, 1852 Untersuchung der Wurzel der Rubia tinctorum; Wien, 1851 Ueber die Wurzel Rubia tinctorum Notiz über Richardsonia scabra; 1851 Ueber die Wurzel der Chiococca racemosa; Wien, 1850 Ueber das Caffein; 1850 Notiz über ein Stearopten aus Kassiaöl; 1850 Beiträge zur Phytochemie; Wien, 1847
Посилання W. Oberhummer: Rochleder Friedrich, Chemiker. У: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 9, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1988, ISBN 3-7001-1483-4, ст. 192.