Влодзімеж Мар'ян Козловський (або Болеста-Козловський) гербу Яструбець (8 грудня 1858, Кривча — 24 листопада 1917, КраківNekrolog, «Czas» nr 548 z 1917, s. 3 .Kronika, «Kurier lwowski» nr 555 z 27 listopada 1917, s. 4.) — польський юрист, поміщик і політик-консерватор, лідер подоляків, депутат Галицького сейму та Імперської ради Австрії.
Біографія Народився 8 грудня 1858 року в Кривчі. Був правнуком Антонія Козловського (1729-1801, військовий, поміщик), онуком Анастазія Козловського (1778-1857, військовик, член Галицького станового сейму, землевласник) і єдина дитина Зигмунта Козловського (1831-1893, член Імперської ради і Галицького сейму) і Габріелі з роду Старженських.
Навчання
Закінчив гімназію у Львові (1876)Parlament Österreich Republik, Franz Adlgasser, Kurzbiografie Kozłowski-Bolesta, Włodzimierz Ritter von Dr. iur. — Parlamentarier 1848—1918 online [24.09.2019]. Вивчав право в Празькому університеті (1876-1880), Закінчив навчання в Інсбруку (1877) Закінчив навчання в Відні (1878) Закінчив навчання в Кракові (1879)
Здобув ступінь доктора права в Ягеллонському університетіJerzy Zdrada, Kozłowski Włodzimierz Marian (1858—1917), Polski Słownik Biograficzny t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 39..
Політичні вподобання і подальше життя Від батьків він успадкував маєток Заблотці, яким володів до кінця життя. Володів бібліотекою в десятки тисяч томів, у якій зібрав праці з історії (зокрема Галичини) та суспільно-політичних наук. У 1917 р. ці колекції були передані Національному інституту ім. ОссолінськогоJerzy Zdrada, Kozłowski Włodzimierz Marian (1858—1917)…, s. 40..
Посади
Член ревізійної комісії Дамського благодійного товариства у Львові (1898-1910)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1898, s. 794; 1899, s. 794; 1900, s. 794; 1901, s. 794; 1902, s. 883; 1903, s. 883; 1904, s. 883; 1905, s. 883; 1906, s. 925; 1907, s. 925; 1908, s. 925; 1909, s. 987; 1910, s. 987; 1911, s. 979; 1912, s. 979.. Член Перемишльської філії, з 1888 р. Член Ярославської філії (1886-1904) Галицького господарського товаристваSzematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1886, s. 557; 1887, s. 522; 1888, s. 549, 552; 1889, s. 641, 644; 1890, s. 641, 644; 1891, s. 641, 644; 1892, s. 642, 645; 1893, s. 642, 645; 1894, s. 642, 646; 1895, s. 642, 646; 1896, s. 642, 646; 1897, s. 642, 646; 1898, s. 740; 1899, s. 740; 1900, s. 741, 745; 1901, s. 741, 745; 1902, s. 826, 829; 1903, s. 826, 829; 1904, s. 826, 829.. Активіст і член комітету ГГТ (15.06.1888 — 18.06.1903, 10.06.1906 — 24.06.1910), Президент товариства (18.06.1903 — 10.06.1906)Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1888, s. 545; 1889, s. 636; 1890, s. 636; 1891, s. 636; 1892, s. 637; 1893, s. 637; 1894, s. 637; 1895, s. 637; 1896, s. 638; 1897, s. 638; 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1904, s. 822; 1905, s. 822; 1906, s. 869; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 927; 1910, s. 927.Obrady Tow. Rolniczego, «Kurier Lwowski» 1903 nr 155, s. 4.Do 1906 roku Osobiste. «Kurier Lwowski» 1906 nr 36, s. 3..
Був одним із кураторів Сільськогосподарської академії в Дублянах (1904-1907)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1904, s. 674; 1905, s. 675; 1906, s. 718; 1907, s. 718.. Був делегатом урядової комісії для регулювання річок у Галичині (1905-1914)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1905, s. 9; 1906, s. 12; 1907, s. 12; 1908, s. 12; 1909, s. 8; 1910, s. 8; 1911, s. 8; 1912, s. 8; 1913, s. 9; 1914, s. 9. Був членом Крайової залізничної ради (1905-1909)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1905, s. 304; 1905, s. 325; 1906, s. 325; 1907, s. 325; 1908, s. 325; 1909, s. 348.. З 1907 року він також був почесним членом Сільськогосподарського товариства в КраковіSzematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1907, s. 873; 1908, s. 873. З 1911 почесний член ГГТSzematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1912, s. 977; 1913, s. 1021; 1914, s. 1021. Член окружного відділу в Перемишлі (1890-1894, 1896-1910)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1889, s. 581; 1890, s. 581; 1891, s. 581; 1892, s. 581; 1893, s. 581; 1894, s. 581; 1896, s. 581; 1897, s. 581; 1898, s. 694; 1899, s. 694; 1900, s. 694; 1901, s. 694; 1902, s. 774; 1903, s. 774; 1904, s. 774; 1905, s. 774; 1906, s. 816; 1907, s. 816; 1908, s. 816; 1909, s. 869; 1910, s. 869. В 1911-1917 роках директор Галицького земельного кредитного товаристваDr Stanisław Nowosielecki Śp. Władysław Marjan z Kozłowa Bolesta Kozłowski, «Kurier Lwowski» 1918 nr 99, s. 4.Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911, s. 930; 1912, s. 930; 1913, s. 967; 1914, s. 967. Депутат окружної ради в Перемишлі, обраний від групи більших станів (1884-1908, 1911-1912) Депутат повітової ради в Добромилі (1911-1912)Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1912, s. 383. У 1889-1914 роках був депутатом Галицького сейму 6-го, 7-го, 8-го, 9-го та 10-го скликаньStanisław Grodziski, Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914, t. 1–2, Kraków 2018. Був обраний 1 травня 1888 р. на виборах до Сейму
Консервативний за поглядами, він швидко включився в громадське життя тогочасної Галичини. У 1887 році брав участь у кампанії проти сприяння уряду угорським виробникам алкоголю коштом галицьких. Обирався в першій курії Перемишльського повіту, від Перемишльського виборчого округу. Вперше був обраний 1 травня 1888 р. на виборах до Сейму 5-го терміну замість померлого Северина СмажевськогоKronika. Jaworów. 1 maja «Kurier Lwowski» 1888 nr 122, s. 5., але через недотримання вікового цензу (30 років) мусив залишити посаду. Переобраний 10 жовтня 1888Sprawy krajowe. Jaworów «Czas» 1888 nr 234 z 12 października, s. 2.. В останній каденції сейму обраний депутатом у 1913 році, у лютому 1914 склав повноваження. У Сеймі працював у парламентських комісіях: бюджетній, внутрішнього господарства, комунальній, водній та санітарній. Був прихильником націоналізації галицьких залізниць. Крім того, він займався діяльністю для підвищення рівня освіти в Галичині, наприклад у 1893 р. виступав за її реформування та підвищення матеріального становища вчителів.
З 1898 р. працював у парламентській шкільній комісії — сприяв розвитку народної освіти. Багато уваги приділяв сільськогосподарській освіті. Як писав Єжи Здрада: . Він завжди підкреслював свій клерикалізм, консерватизм і прихильність до династії Габсбургів. На парламентському форумі він вимагав, зокрема, багаторазово ширше впровадження релігійної освіти. Ці риси зробили його лідером східногалицьких консерваторів-подоляків. Перебуваючи з 1897 р. у складі парламентської комісії виборчої реформи в Галичині, він водночас був її головним противником — у своїх виступах критикував спроби демократизації виборчого права, побоюючись посилення політичної ролі української громади. Розмір землеробського страйку в Східній Галичині, а особливо велика участь у ньому українців, зробили його прихильником союзу двору з польськими селянами на цій території. Тоді він організував акцію зі створення товариств національної оборони. Ця справа привела до встановлення політичного союзу між поляками та націонал-демократами. У сеймах 1908-1914 рр. був лідером консервативного клубу «Центрум», який у союзі з національно-демократичною партією боровся проти українських депутатів, наприклад у 1912 р. виступав проти польсько-українських переговорів щодо виборчої реформи.
Він також був членом Австрійської Імперської Ради 7, 8, 9 та 10-го термінів (12 травня 1888 — 30 січня 1907) від курії І — більшого землеволодіння, від виборчого округу № 10 (Яворів — Мостиська). У березні 1903 р. подав у відставку, оскільки отримав мандат в окрузі №1. Після зміни виборчого закону був членом Імперської Ради 11-го та 12-го скликань (17 лютого 1907 — 5 червня 1917) від виборчого округу № 67 (Ярослав — Прухнік). Мандат прийняв Едмунд ГалікJózef Buszko, Polacy w parlamencie wiedeńskim — 1848—1918, Warszawa 1996, s. 18, 176, 234, 237, 284, 307, 390, 399, 407, 413, 415, 416, 420—422, 428—430, 437, 438.. В австрійському парламенті в Польському колі у Відні також керував поляками. З боку Польського гуртка брав участь у роботі господарських комісій Імперської ради. Козловський виступав за збереження зв'язків Польського кола з правим крилом парламенту. Він також вважав, що поляки повинні прагнути до тісної співпраці з іншими слов'янами, особливо з чехами. Разом з Леоном Білинським і Войцехом Дідушицьким він розробив компромісний проєкт мовного закону для Передньої Литви. З 1902 року разом зі Станіславом Глобінським боровся за будівництво каналів у Галичині. Як лідер подолян у травні 1905 року брав участь у тристоронньому з'їзді польських консерваторів у Кракові, метою якого було узгодження позицій і дій перед лицем революційних подій. За словами Міхала Бобжинського, депутат Козловський був одним із найвидатніших членів гуртка. Його позиція та серйозність були винятковими, і для будь-якої такої партії було б честю мати лідераCytat za Artur Górski, Włodzimierz Kozłowski — konserwatysta radykał — online [25.09.2019].. Казимир Хлєндовський залишив таку характеристику Подолянського ватажка: «З капелюхом, кашею та сіллю», він поневолив Перемиське так, що постановив про вибори всіх автономних сановників з часів князя Адама Сапіги., через хвороби та невдачі, майже самоусунувся з поля політичних баталій. Тихі люди боялися Кози, тому що він був схильний до бійок, особливо в кінці обідів і викликав його на поєдинки (…) Що ж до мене, то я з юності мав вроджену антипатію до Кози, і хоч був з ним родичем, але уникав його як міг, ставлячись до нього з холодною ввічливістю (…) Я намагався якомога рідше його бачити і в мене виходило добре. Козьол мав манію налагоджувати аристократичні та впливові стосунки по всьому світу: він подорожував до Англії, потім до Парижа, потім до Санкт-Петербурга, він провів тижні в країні з лордом X або Y, що він розмовляв з президентом Франції республіки про робітниче питання, або що він грав у віст у клубі з російським міністром фінансів Віттом. Він був найхимернішою сумішшю зарозумілості, марнославства, легковажності, благородства, майстерності й навіть інтелекту. Непередбачуваний чоловік, про якого навіть не знаєш, як він вчинить у тому чи іншому випадкуKazimierz Chłędowski, Pamiętniki, t. 2 Wiedeń (1881—1901), oprac. Antoni Knot, Wrocław 1957, s. 323—324..
З 1908 року, коли міжнародна ситуація погіршилася, він почав виступати за тісну співпрацю між поляками та Габсбурзькою монархією. Водночас він був рішучим противником повстанських і військових приготувань у Галичині, які вели незалежницькі ліві. Це був інший рівень співпраці між поляками та націонал-демократією того часу. З 1907 р. був членом Національної ради, яка інституціоналізувала цю співпрацю. У той час він брав участь у численних «орієнтаційних дискусіях» у Кракові та Львові, наприклад організований Національною радою 12 грудня 1912 р., в якому виступив проти співпраці з Росією та Німеччиною. Подібну позицію він представив влітку 1913 року на тристоронній конференції в Пєняках, організованій Тадеушем Ціньським, де обговорювалася позиція національних демократів щодо наближення війниJan Molenda, Piłsudczycy a narodowi demokraci 1908—1918, Warszawa 1980, s. 115—116..
Сім'ї не створив. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Посилання
Бібліографія
Jerzy Zdrada, Kozłowski Włodzimierz Marian (1858—1917), Polski Słownik Biograficzny t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 39–40 iPSB — wersja elektroniczna
Посилання Włodzimierz Kozłowski — видання в бібліотеці Polona