Анджей Каєтан Врублевський (нар. 1933Kto jest kim w Polsce. Informator biograficzny. Edycja IV, wyd. Interpress, Warszawa 2001, s. 1056) — польський фізик-експериментатор та історик науки, який займався головним чином фізикою елементарних частинок та історією фізики, енциклопедист і популяризатор. Повний професор фізичних наук і дійсний член Польської академії наук (з 1991), віце-президент Польської академії мистецтв і наук (2009—2018), ректор Варшавського університету (1989—1993) і декан тамтешнього фізичного факультету (1986—1989), головний редактор науково-популярного журналу Уранія (1959—1964). Почесний доктор кількох університетів і лауреат багатьох премій, у тому числі медалі Смолуховського — найвищої нагороди Польського фізичного товариства (1999).
Як фізик елементарних частинок він відомий, зокрема, свохїми дослідженнями дивної матерії. Він популяризував фізику та її історію — різних галузей і епох — через книги, статті та публічні лекції.
Біографія Закінчив . У 1955 році здобув диплом з фізики на факультеті математики, фізики та хімії Варшавського університету, де працював з 1954 року. У 1961 році захистив докторську дисертацію «Дослідження гіперонів Λ0 за допомогою ядерних емульсій», написану під керівництвом . 1964 року здобув ступінь доктора філософії на основі роботи «Отримання дивних частинок у π-p-взаємодіях при енергії 10 ГеВ». 1971 року став доцентом, а 1979 року — професором Варшавського університету. У 1975—1981 був директором Інституту експериментальної фізики, в 1986—1989 деканом фізичного факультету, в 1989—1993 — ректором Варшавського університету.
Наукова діяльність Спеціальністю Врублевського є фізика елементарних частинок та історія фізики. Він проводить дослідження механізму утворення адронів. Зокрема, він виявив залежність між середньою множинністю утворених частинок і дисперсією їх розподілу (так звана формула Врублевського, Wróblewski relation) і ввів так званий коефіцієнт Врублевського (Wróblewski factor).
Він опублікував сотні заміток про відомих учених у щомісячному журналі під назвою «Вчені в анекдотах». На її основі створено однойменні книги.
Врублевський розробив перші правила категоризації польських наукових установ на основі параметричних показників.
Членство в організаціях Наукові товариства та академії наук:
1954: Польське астрономічне товариство, 1955: Польське фізичне товариство, 1976: член-кореспондент Польської академії наук 1983: Варшавське наукове товариство, 1991: дійсний член Польської академії наук, 1998: член-кореспондент Польської академії знань, 2004: дійсний член Польської академії знань, 2009: віце-президент Польської академії знань.
Комісії, комітети та ради:
1979—1989: Центральна кваліфікаційна комісія з питань наукових кадрів при прем'єр-міністрі, в 1981—1987 — віце-президент, 1985—2002: голова наукової ради Центру космічних досліджень Польської академії наук, 1992—1995: голова ради з питань освіти при президенті Леху Валенсі, 1993—1999: комітет наукової політики CERN , 1994—2000: , в 1997—2000 — віце-президент, з 1996: голова наукової ради Польської академії наук .
Нагороди
Почесні докторські ступені
1980: Зігенський університет (Німеччина), 1990: Університет Чепмена в Оранжі (США) , 1992: Університет Глазго, 2011: Варшавський технологічний університет , 2017: Університет Яна Кохановського в Кельце.
Нагороди
1975: , 1976: лицарський хрест Ордена Відродження Польщі, 1984: командорський хрест Ордена Відродження Польщі, 1998: командорський хрест із зіркою Ордена Відродження Польщі, 1994: офіцерський хрест ордена «За заслуги» (Франція).
Інші відзнаки
1973: Премія Марії Склодовської-Кюрі, 1999: Медаль Мар'яна Смолуховського, 2005: Премія Прем'єр-міністра за видатні наукові досягнення , 2010: у галузі натурфілософії, 2020: Спеціальна нагорода до сторіччя Польського фізичного товаристваLaureaci Nagród PTF 2020 , s. 2, ptf.net.pl [dostęp 2021-08-31]., 2021: Премія ім Яна Єнджеєвича від та міста Плоньськ — за книгу «Історія фізики в Польщі»9. Edycja Konkursu o Nagrodę im. Jana Jędrzejewicza rozstrzygnięta, ihnpan.pl, 3 października 2021 [dostęp 2021-10-08].. 2021: Золота троянда — за книгу «Історія фізики в Польщі»Nagrody dla książki «Historia fizyki w Polsce» autorstwa Andrzeja Kajetana Wróblewskiego , pwn.pl, 29 września 2021 [dostęp 2021-10-08]..
Вибрані публікації Врублевський є автором понад 200 статей з фізики високих енергій, кількох книг, перекладів з англійської та російської мов. Зокрема, він перекладав польською роботи українського радянського астронома Миколи Барабашова та американського астронома українського походження Отто Струве. Він також написав статтю «Фізика в XX столітті» в Енциклопедії PWN.
Власні книги
1958: Z tajemnic Marsa, w serii «Biblioteka Problemów», PWN 1976: Wstęp do fizyki, wraz z Januszem Zakrzewskim, t. 1, PWN 1984: II wydanie 1989: t. 2, cz. 1, 1991: t. 2, cz. 2, 1982: Prawda i mity w fizyce, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987: II wydanie, Wydawnictwo Iskry, 1998: Sự thật và huyền thoại trong vật lý học — wydanie wietnamskie, tłum. Nguyễn Văn Hướng 1999: Uczeni w anegdocie, Prószyński i S-ka, 2004: Uczeni w anegdocie. Poczet 2, 2010: 200 uczonych w anegdocie. Ks. 1 i 2, Świat Książki, , 2018: 300 uczonych prywatnie i na wesoło. T. 1 i 2, Prószyński i S-ka, , 2006: Historia fizyki — od czasów najdawniejszych do współczesności, Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007—2019: dodruki (łącznie 8) 2020: Historia fizyki w Polsce, PWN, .
Переклади
1957: G. W. K. Ford., E. Parkins., H. S. Isbin, O reaktorach jądrowych, PWN, wraz ze Stanisławem Zasadą — z angielskiego, 1960: A.P. French, Zasady fizyki współczesnej, PWN — z angielskiego, 1961: N. P. Barabaszow, A. A. Michajłow, J. N. Lipski, Atlas odwrotnej strony Księżyca, PWN — z rosyjskiego, 1967: Otto Struve, Velta Zebergs, Astronomia XX wieku, PWN — z angielskiego, 1968: Bruno Rossi, Promieniowanie kosmiczne, seria «Biblioteka Problemów», PWN — z angielskiego.
Редакції колективних та інших праць
1959—1964: redaktor naczelny czasopisma Urania 1980: Z powrotem na Ziemię. Spór o pochodzenie cywilizacji ludzkich, seria «Rodowody Cywilizacji», Państwowy Instytut Wydawniczy, , 2000: II wydanie, Prószyński i S-ka, , 1983: Encyklopedia fizyki współczesnej, 1996: Świat nauki współczesnej. Tom 1, przekł. z fr. Agata Bernat et al., PWN, , 1996: 75 lat fizyki na Hożej. Praca zbiorowa, wraz z Martą Kicińską-Habior, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, , 1997: 75 lat fizyki na Hożej. Spis publikacji z lat 1971—1995, wraz z Martą Kicińską-Habior, WUW, , 2016: Nauki ścisłe i przyrodnicze na Uniwersytecie Warszawskim, WUW, , , 2016: Portrety uczonych: profesorowie Uniwersytetu Warszawskiego, 6 tomów: 1816–1915; 1915–1945 A-Ł, M-Ż; po 1945 A-K, L-R, S-Ż; WUW, 2021: 100 lat fizyki od Hożej do Pasteura. Księga wspomnień, WUW, .
Передмови, післямови, внески до колективних праць
1979: Werner Heisenberg, Ponad granicami, seria «Biblioteka Myśli Współczesnej», tłum. z niem. Krzysztof Wolicki, PIW, , 1990: John Taylor, Nauka i zjawiska nadnaturalne, PIW, 1997: Albert Einstein, Teoria względności i inne eseje, tłum. z ang. Piotr Amsterdamski, Prószyński i S-ka, , 2004: Lekcje Marii Skłodowskiej-Curie, WSiP, 2007: Feynman radzi, PWN, tytuł posłowia: Feynman — uczony i wykładowca, 2011: Isaac Newton, Matematyczne zasady filozofii przyrody, tłum. z łac. Jarosław Wawrzycki, Copernicus Center Press, .
Примітки
Література
Kto jest kim w Polsce. Edycja IV, wyd. Warszawa 2001, s. 1056 Biogram na stronie członkowie.pan.pl Prof. zw. dr hab. cz Andrzej Kajetan Wróblewski, [w:] baza «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI) [online] [dostęp 2009-05-07] .
Посилання
Wywiady z absolwentami — prof. Andrzej Kajetan Wróblewski, kanał Klubu Absolwentów UW na YouTube, 15 stycznia 2018 [dostęp 2021-09-09] — wspomnienia A.K. Wróblewskiego o czasach jego studiów.