Кідвелліт - незвичайний мінерал з класу фосфатів, який був виявлений в Арканзасі, США. Він був схвалений IMA в 1974 році, але був названий лише в 1978 році Муром та Іто на честь Альберта Льюїса (Лоуса) Кідвелла.

Властивості Кідвелліт зазвичай має ботріоїдальну або голчасту форму кристалів. Блиск цих кулястих агрегатів зазвичай матовий і має оксамитову поверхню. Однак він може також вирощувати волокнисті стовпчасті кристали, хоча така форма зустрічається набагато рідше. Через схожість у твердості, кольорі та структурі кристала його можна сплутати з натрієвим меуригітом. Простий спосіб їх відрізнити полягає в тому, що меуригіт-Na має білу рису, а кідвелліт — жовту.

Мінерал не проявляє радіоактивних властивостей. Кідвелліт в основному складається з кисню (44,43%), заліза (36,73%) і фосфору (13,58%). Він також містить невелику кількість міді (2,32%), натрію (1,68%) і водню (1,25%).

Коли Мур та Іто спочатку описали його в 1978 році, дослідники повідомили, що мінерал кристалізується в просторовій групі A2/m, Am або A2, що пізніше виявилося неправильним, як продемонструвало структурне дослідження.

Згідно з одним зразком, кідвелліт також може іноді містити арсен. Зразки з невеликим вмістом арсену були зібрані з рудника "Клара" (Grube Clara) у Шварцвальді, Німеччина. Це дослідження було виконано автором журналу Уве Колічем. Він стверджував, що дані схожі на результати Валенти в 1990 році, виконані на зразках з того ж місця. Зразки, отримані з рудника "Клара", що містять арсен, можна легко пояснити, оскільки в шахті можна знайти багато арсенових мінералів. Інші домішки включають алюміній і мідь. Порівнюючи свої висновки з Муром та Іто, автор запропонував переглянути як хімічну формулу, так і симетрію. Це було прийнято IMA, оскільки і формула, і просторова група тепер такі самі, як описав Коліч у своїх висновках.

Орієнтовані зрощення Декілька авторів повідомили, що кідвелліт має епітаксіальні зрощення з фосфатами заліза. У руднику "Ротлойфхен" (Grube Rotläufchen), Німеччина, у 1978 році Дітріх знайшов голки кідвелліту на поверхні гідротермально зміненого рокбриджиту. Келлер повідомив про подібну знахідку в Намібії в 1985 році, де він виявив більш старі рокбриджити з орієнтованими розростаннями волокнистого кідвелліту. У 1995 році Валента описав кристали дюфреніту, які на кінчику перетворюються на кідвелліт. Вищезгаданий мінералог – разом з Теї – у 2001 році спостерігав, як волокнистий кідвелліт перетворюється на лаубманніт. Подібність структури кідвелліту та лаубманніту та інших волокнистих фосфатів заліза пояснює повідомлення про епітаксіальне зрощення.

Відкриття, прояви Кідвелліт був описаний Муром та Іто з родовищ новакуліту в Арканзасі. Незважаючи на те, що цей мінерал зустрічається в численних місцях, кідвелліт не має інших досліджень, крім того, яке провели два вищезгаданих мінералоги. Це пізній або вторинний мінерал. Зазвичай зустрічається в родовищах заліза, що містять фосфати, як заміна берауніту та рокбриджиту. Кідвелліт можна знайти в Арканзасі, США, у рудниках "Coon Creek" і "Three Oak Gap" в окрузі Полк. Його також можна знайти в Алабамі, Бразилії,

Кідвелліт може асоціюватися з рокбриджитом, бераунітом, штренгітом, какоксенітом, халькосидеритом, елеоноритом і дюфренітом.

Примітки