Сусанна Баварська (, 2 квітня 1502 — 23 квітня 1543) — баварська герцогиня з династії Віттельсбахів, донька герцога Баварії Альбрехта IV та ерцгерцогині АвстрійськоїJirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 78. Hereinafter cited as Lines of Succession. Кунігунди, дружина маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира, а після його смерті — пфальцграфа Нойбургу Отто Генріха.

Біографія Народилась 2 квітня 1502 року у Мюнхені. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині герцога Баварсько-Мюнхенського Альбрехта IV та його дружини Кунігунди Австрійської. Мала старших братів Вільгельма, Людвіга й Ернста та сестер Сідонію, Сибіллу та Сабіну. Ще одна сестра померла немовлям до її народження.

У 1505 році, після закінчення війни за Ландсгутський спадок, батько став герцогом всієї Баварії. Втім, вже у березні 1508 року він помер. Матір після його кончини усамітнилась у монастирі Пюттрих Регельхаус.Пюттрихський монастир. Герцогство перейшло до найстаршого брата Сусанни, Вільгельма, який перший час правив під опікою дядька, Вольфганга Баварського.Sigmund von Riezler: Wolfgang, Herzog von Baiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 44, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 72–75.

У 16 років Сусанну видали заміж за 36-річного маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира. Її руку імператор Максиміліан I обіцяв маркграфу ще 1504 року. Вінчання пройшло 25 серпня 1518 року під час Аугсбурзького рейхстагу. Святкування тривали до від'їзду молодят у Ансбах 27 серпня, де продовжилися до 2 вересня.Theodor Hirsch: Kasimir (Markgraf von Brandenburg-Ansbach-Kulmbach). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, стор. 43–53.

У вересні 1527 року Казимир помер. Між маркграфинею та її діверем Георгом виникла суперечка щодо опіки над малолітніми дітьми. Сусанна, за його наполяганням, невдовзі переїхала до своєй удовиної резиденції в Нойштадт-на-Айші, хоча була незадоволена поганим станом місцевого замку. Георг не вважав за потрібне щось покращувати або змінювати в її удовиній частці. Суперечка щодо опіки була вирішена на його користь, однак маркграфині було дозволено виховувати дітей в своїй удовиній резиденції до його подальших розпоряджень. Жінка оттримувала прибуток від амтів Нойштадт, Хоенек і Даксбах.

У 27 років узяла другий шлюб із пфальцграфом Нойбургу Отто Генріхом, своїм однолітком. За свідченнями, він закохався у герцогиню, коли зустрічав її на в'їзді до Аугусбургу перед першим весіллям, перебуваючи у свиті імператора Максиміліана.Курфюрст Отто Генріх. Переговори щодо шлюбу велися її діверем Георгом і братами. У 1528 році було досягнуто попередньої домовленості. 14 липня 1529 року був підписаний шлюбний контракт. Як потенційна удовина резиденція для пфальцграфині передбачався замок Гільпольтштайну. Вінчання пройшло 16 жовтня 1529 у Нойбурзі.Medieval landes. Dukes of Bavaria. Основною резиденцією подружжя став місцевий замок, який перебудовувався в стилі епохи Відродження.Нойбурзький замок. У 1530 році Отто Генріх подарував дружині, як «ранковий подарунок»,Мисливський замок Ґрюнау. мисливський замок Ґрюнау в тугайовому лісі.

Науковці знаходять ознаки того, що між парою могла існувати прихильність. Схоже, подружжя поділяло інтереси у дозвіллі, такому як полювання та танці. На будівлях, ювелірних виробах або одязі того часу часто з'являлися ініцали «OHS», що означали «Отто Генріх» і «Сусанна» Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 318–339. . Близькі відносини встановилися у пфальцграфа з шуринами, з якими його поєднувала пристрасть до полювання, лицарських ігор і стрільби з арбалетуRobert Salzer: Otto Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 24, Duncker & Humblot, Leipzig 1887, стор. 713–719. .

Дві вагітності пфальцграфині закінчилися викиднями. Не маючи спільних нащадків, подружжя здійснювало численні візити на курорти та паломництва. Отто Генріх також цікавився астрологією, аби отримати інформацію з цього питання. Ймовірною причиною безпліддя вказується підозра на сифіліс у пфальцграфа. Зрештою, шлюб залишився бездітним, а стосунки між подружжям зіпсувалися.

Коли 1542 року Отто Генріх навернувся у лютеранствоКурфюрст Отто Генріх Пфальцький. , Сусанна продовжувала сповідувати католицтво.

Померла у Нойбурзі 23 квітня 1543 року. За висловленим раніше бажанням, була похована у Фрауенкірхе в МюнхеніФрауенкірхе в Мюнхені. .

Родина 1 Чоловік — Казимир, маркграф Бранденбург-Кульмбахський

Діти: Марія (1519—1567) — дружина курфюрста Пфальцу Фрідріха III Побожного, мала одинадцятеро дітей; Катерина (1520—1521) — прожила 3 місяці; Альбрехт (1522—1557) — маркграф Бранденбург-Кульмбаху у 1527—1553 роках, одруженим не був, дітей не мав; Кунігунда (1523—1558) — дружина маркграфа Баден-Пфорцгайму Карла II з Торбою, мала сина та доньку; Фрідріх ( та 1525) — помер немовлям. 2 Чоловік — Отто Генріх Віттельсбах, курфюрст Пфальцький

Діти: не було

Генеалогія

Примітки

Література Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 318–339.

Посилання Віттельсбахи Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Сусанни Баварської Генеалогія Казимира Бранденбург-Кульмбахського Генеалогія Отто Генріха Пфальц-Нойбурзького Портрет Сусанни Баварської Зображення Сусанни на вітражі церкви Святого Гумберта в Ансбаху