Пултуський метеорит (Pułtusk) — залишки небесного тіла, яке після розпаду в атмосфері впало у вигляді метеорного дощу на північний схід від Пултуська 30 січня 1868 року.

Відноситься до групи звичайних хондритів (H5).

Загальна інформація

Площа падіння - 127 км² Загальна вага метеоритів - 8863 кг Кількість екземплярів – 68 780 (зазвичай по кілька грамів кожен) Найбільший знайдений екземпляр - 9095 г

Структура

Пултуський метеорит має брекчієву структуру, що означає, що він складається з дрібних уламків гірських порід. Крихти складаються з піроксенових або олівінових хондр, розподілених у олівіновій масі плагіоклазу. Є також камасит (залізо).

Хімічний склад

Склад Пултуського метеорита в % за вагою:

SiO2 36,44 TiO2 0,18 Al2O3 1,88 Fe металеве 17,62 Cr2O3 0,37 FeO 9,48 Ni в метеоритному залізі 9,13 MnO 0,25 MgO 23,75 Fe як сульфід заліза 3,80 CaO 1,82 Na 2 O 0,83 S у вигляді сульфіду заліза 2,17 K2O 0,09 P2O5 0,22 Загальний вміст заліза 27,19 Fe 16,02 Ni 1,61 FeS 5,97 Разом 98,91

Місце походження Батьківським тілом метеорита є ймовірно астероїд (6) ГебаJ. Biała, Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 45.. Перші розрахунки траєкторії об'єкта були зроблені Йоганном Готфрідом Галле, відкривачем планети Нептун. Він дійшов висновку, що тіло раніше перебувало на гіперболічній орбіті і, таким чином, прибуло з-за меж Сонячної системи. Такий погляд зберігався до 1940-х років. Точніші розрахунки встановили, що орбіта об’єкта була еліптичною. Звідси висновок, що місце походження Пултуського метеорита слід шукати в Сонячній системі. Це також вказувало на те, що материнське тіло слід шукати серед астероїдів, що обертаються навколо Сонця у внутрішній частині поясу астероїдів.

Колекції Падіння було видно по всій тогочасній Польщі аж до Львова, а також у Вроцлаві та Кенігсберзі. Зразки цього падіння є одними з найчисленніших польських метеоритів і доступні в усіх великих геологічних музеях Польщі. У власності Польщі знаходиться близько 700 фрагментів. Решта здебільшого знаходиться в музеях і колекціях інших країн. Найбільші екземпляри впали поблизу РжевноJ. Biała (red.), Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 11.. Падіння цього метеорита описується як найбільший кам'яний метеоритний дощ у світі.

Виноски

Бібліографія J. W. Kosiński, E. Kamińska. Upadek i rozmieszczenie fragmentów meteorytu Pułtusk. ACTA SOCIETATIS METHEORITICAE POLONORUM. Rocznik PTMet, vol. 2, Sosnowiec 2011. (Tekst artykułu w pdf)