Борис Нікодимович Гельман (22 серпня 1935, , — 14 вересня 2021) — радянський і російський журналіст, публіцист, письменник, редактор газети «Розсвіт» Севастопольської єврейської громади; капітан 2-го рангу ВМФ Росії у відставці.
Заслужений працівник культури України. Заслужений журналіст міста Севастополя (2019).
Біографія Заступник редактора газети «За Батьківщину» Новоземельської військово-морської бази ВМФ СРСР (1969—1972).
Начальник відділу культури газети Чорноморського флоту ВМФ СРСР 1983—1986.
Нагороди
Заслужений працівник культури України. Заслужений журналіст міста Севастополя (2019). Відзначено Почесною грамотою міської адміністрації Севастополя та дипломом міського форуму «Громадське визнання». Творча діяльність Бориса Гельмана відзначена дипломом Єврейської ради України та Почесним дипломом Яд-Вашем — Єрусалимського інституту пам'яті Катастрофи та Героїзму.
Твори
На вогненній землі (Герої Радянського Союзу — євреї в битвах за Севастополь). — Севастополь, 1999. Дорогу здолає той, хто йде. Кримчани на Землі Обітованої. — Севастополь, 1999. Забуттю не підлягає (збірка нарисів та документів про пам'ятник воїнам-євреям — учасникам оборони Севастополя у роки Кримської війни 1854—1855 років). — Севастополь, 2000. Причина смерті — розстріл. Холокост у Севастополі. — Севастополь, 2004. На вогняних рубежах та фарватерах (про євреїв — учасники оборони та звільнення Севастополя у 1941—1944 роках). — Севастополь, 2004. Зов, що кличе до повстання. Абба Ковнер — герой єврейського опору. — Севастополь, 2008.
Примітки
Посилання
Земляки «Єврейське містечко» № 43 Кишинів. Грудень 2008 Мій друг Борис Гельман
Література