Ша́рівка — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 770 осіб.

Географія Село Шарівка розташоване за 42 км від обласного центру та 44 км від районного центру, між балками Шарова Левада та Макортет, примикає до села Шлях. Сусідні села на відстані 2 км: Свинарі, Пасічне, Бурівка, Золочівське, Огульці та Буцьківка. Найближча залізнична станція станція Огульці (за 1,5 км). Поруч пролягає автошлях міжнародного значення (Київ — Харків — Довжанський).

Історія Хутір Шарівка був заснований наприкінці 19 - на початку 20 століття (вперше згадується в 1900 році в сповідному розписі Покровської церкви села Огульці (ДАХО, ф. 40, оп. 110, спр. 914) переселенцями з Огульців — Шарими, які шукали тут вільних земель. На той час це була одна невелика вулиця. Тут жили державні селяни, які мали земельні наділи і сплачували державні податки.

У процесі декомунізації центральна вулиця отримала назву, на честь Ваховського Андрія Миколайовича, учасника АТО, який загинув. 

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Шарівська сільська рада. До Шарівської сільської ради входили такі населенні пункти: Бурівка, Буцьківка, Золочівське, Пасічне, Петренкове, Свинарі, Хворостове, Шевченкове, Шлях.

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Валківської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району.

У 2000 році налічувалось 260 домогосподарств.

Об'єкти соціальної сфери Дитячий дошкільний навчальний заклад. Середня загальноосвітня школа І—ІІІ ст. Клуб. Стадіон. Лікарня. Крамниці. Стадіон з футбольним полем. Дитячий майданчик.

Шарівська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів Перша трикласна школа в Шарівці була відкрита у 1902 році після того, як місцевий священик Ольховський купив у Огульцях у поміщиці Коновалової приватну школу, а місцевий священик Золочевський перевіз її до Шарівки. Першим її учителем був С. В. Кривошеєв. З 1920 школа була початковою, з 1930 року — семирічною, з 1959 року — восьмирічною, з 1978 року середньою, з 1995 року — загальноосвітньою. У 1940-х роки містилась в шести приміщеннях. У 1951 році збудовано новий корпус школи, а з 1969 року вона міститься у новій двоповерховій будівлі.

Школу у різні часи очолювали: Приходько (у 1920-ті роки), В. О. Кудіш (1930—1941), Т. С. Ганнус (1943—1953), Г. М. Бородін (1953—1968), Л. О. Коваленко (1968—1994), Г. М. Коваленко (1994—2007), А. І. Кравченко (з 2007).

Нині в школі, крім місцевих учнів навчаються діти з Черемушної, Хворостового, Шевченково та ін. Школа з усіх боків обнесена парканом. Тут кабінетна система, технічне оснащення, декілька комп'ютерних класів. Працює понад 30 учителів і навчається близько 170 учнів. Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська73595.45%російська293.77%білоруська20.26%вірменська20.26%інші/не вказали20.26%Усього770100%

Релігія Переважаюча більшість населення Шарівки сповідують православну віру. На її території знаходиться Свято-Богоявленський храм, до 1999 року в будівлі якого знаходився клуб. Але зараз будується нова споруда для церкви.

Особистості Ваховський Андрій Миколайович (1979—2014) — сержант резерву Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни 2014—2017. Нахабін Володимир Миколайович (1910—1967) — український композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв України.

Примітки

Посилання

Погода в селі Шарівка