Ві́ра Саа́р (, до 1936 року Веера-Алізе Дьорінг (); 28 березня 1912, Аасіку, повіт Ямбург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія — 20 липня 2004, Таллінн, Естонія) — естонська письменниця, фольклористка та педагогиня.
З життєпису
У 1931 закінчила Йихвійську гімназію. У 1937 році закінчила студії на філософському факультеті Тартуського університету. У 1940 році захистила магістерську дисертацію "Luust sõrmus" з фольклористики, і була затверджена в 1947 році в науковому ступені кандидата наук.
У період від 1937 по 1959 рік працювала учителем у Тарту, Кехтні та Янеді.
Починаючи від 1958 року проживала в Арукюла (тепер муніципалітет Раазіку ), де написала більшість своїх книг.
Від 1960 року — членкиня Спілки письменників Естонії.
У 2018 році Віру Саар обрали серед 100 найвідоміших естонців за результатами громадського опитування, проведеного в рамках кампанії «100 місцевих інтелектуалів століття».
Твори Романи "Lõokesed taeva all" (1965), "Üle allikate" (1963) (твори шкільної проблематики) "Ukuaru" (1969) (твір про життя лісових робітників та орендних господарств) Тетралогія: "Kraakuvi mägi" (1987), "Maa hind" (1990), "Kodutee" (1996) і "Käritsa leib" (1999) (твори про естонських емігрантів у Санкт-Петербурзькій губернії) "Neid ammuseid aegu" (2000) (спогади) Збірки оповідань "Põlatud maa" (1965) "Isa niinepuu" (1977) Дитяча книга "Sõit mustikametsa" Tallinn: Eesti Riiklik Kirjastus, 1952
Українською оповідання Віри Саар «Під шумливими соснами» було опубліковано в перекладі О. С. Завгороднього в антології «Естонське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1982, с. 27-29).
Відзнаки 1957 — Заслужений учитель Естонської РСР 1970 — Літературна премія Едуарда Вільде («Укуару») 1982 – Літературна премія імені А. Х. Таммсааре («Перше квітня»). 1988 — Літературна премія імені Едуарда Вільде («Kraakuvi Mägi») 1997 — Літературна премія Едуарда Вільде («Шлях додому») 1999 – Літературна премія Virumaa 2002 – Почесний громадянин муніципалітету Раазіку Примітки
Посилання Альбом Academicum Universitatis Tartuensis 1918-1944