Старий Ропськ (літописний Ропеськ, ) — село в Росії, у Климівському районі Брянської області. Входить до Новоропського сільського поселення. Населення становить 202 осіб (2010). У селі міститься пам'ятка української козацької архітектури XVIII століття — церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Положення Лежить над річкою Ірпою, за 3 км від села Новий Ропськ.
Історія
Руська доба Ропськ був осідком удільного Ропського князівства. Вперше згадується як Ропеськ в Іпатіївському літописі під 1159 роком, коли княгиня та дружина Ізяслава Давидовича знайшла тут прихисток, звідки князь Ярослав Всеволодович провів її до міста Гомія до свого чоловіка:
У Гетьманщині та Російській імперії
1620 року село Ропськ з довколишніми селами були надані у володіння поляку Салтану, який створив тут власницьку Ропську волость. Після створення держави Війська Запорозького (України), село належало до Топальської сотні Стародубського полку Гетьманщини. У 1665 році гетьман Іван Брюховецький надав селище Ропськ у володіння Михайлові Рубцю, що було підтверджено у 1670 році універсалом гетьмана Дем'яна Многогрішного. Втім 1679 року, після того, як син Михайла Рубця Іван був засуджений за підробку документів, гетьман Іван Самойлович відібрав у Рубців волость та приєднав її до гетьманських володінь.
За переписом Малоросії 1723 року, було селом Ропської волості, мало 24 козацьких дворів, 37 дворів «ґрунтових» посполитих і 27 хат «бобилів». 1741 року Ропська волость була подарована Іванові Неплюєву, але у серпні 1742 року її було передано від Неплюєва до Олексія Розумовського, від якого волость успадкував його брат і колишній гетьман Кирило Розумовський. Згідно зі статистичним описом Малоросії 1781 року, село належало графові Розумовському, тут налічувалося разом 129 дворів і 182 хати, з них козацьких: 45 дворів, 60 хат і 4 бездвірних хат; козацьких підсусідських: 6 дворів, 7 хат і 4 бездвірних хат; селянських: 70 дворів, 91 хата і 4 бездвірних хат; підсусідських «різночинських»: 8 дворів і 12 хат.
Після ліквідації полкового устрою Гетьманщини у часи входження до Російської імперії село Старий Ропськ належало до Новоропської волості Новозибківського повіту Чернігівської губернії. Станом на 1859 рік Старий Ропськ (Робськ) був державним селом, у якому налічувалося 136 дворів і 1121 мешканець (537 чоловіків і 584 жінок), діяла православна церква та сільська розправа. Село тоді лежало на транспортній дорозі з Новозибкова до Новгород-Сіверського. У 1885 році у селі було 170 дворів і 1151 житель, православна церква, школа, 2 маслобійні заводи та 4 вітряних млини. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 1426 осіб (640 чоловіків та 786 жінок), з них 1414 православних. У 1901 році село замешкував 1761 житель (878 чоловіків і 883 жінок).
Українська державність у 1917—1918 роках Після того, як у 1917 році було повалено російське самодержавство, Українська Центральна Рада року у Першому Універсалі проголосила про автономію України у складі Росії. У Тимчасовій інструкції, яку Тимчасовий уряд Росії надіслав Генеральному секретаріатові УЦР, повноваження українського уряду поширювалися серед інших й на Чернігівську губернію, але без Новозибківського повіту. Проте Третім Універсалом Української Центральної Ради від проголошувалося про створення автономної Української Народної Республіки, до якої серед іншого повністю увійшла Чернігівська губернія. Четвертий Універсал Української Центральної Ради від року проголосив незалежність Української Народної Республіки. Після російської радянської окупації України Стародубщина формально залишалася у складі маріонеткової Радянської України до 1919 року.
Радянські часи
Згідно з договором про кордон між РСФРР і УСРР у травні 1919 року, Стародубщину було передано до складу РСФРР і приєднано до Гомельської губернії. З 1926 року — у складі Брянської губернії, з 1929 року — Західної області, з 1937 року — Орловської області. З 1944 року в Брянській області.
Сучасність У липні 2014 року, під час гібридної війни Росії проти України, у лісі біля Старого Ропська розташовувався табір російської військової техніки.
Населення За переписом 2002 року чисельність населення села становило 267 осіб. За переписом 2010 року в Новому Ропську проживало 202 осіб.
Пам'ятки
Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (Пречистенська церква). Пам'ятка української козацької архітектури XVIII століття. Точний час побудови залишається невідомим. За одним з припущень, зведена за часів гетьмана Івана Мазепи (1687—1709). Історик Василь Слободян датує її 1730 роком.
Особистості
Народилися Іван Філонов (1912—1989) — український радянський діяч, інженер-металург.
Пов'язані із селом Семен Гаркуша (1739—?) — запорозький козак, гайдамака, деякий час переховувався в Ропську.
Див. також Новий Ропськ Історичні пам'ятки української Стародубщини і Брянщини
Примітки
Посилання