Bison antiquus — вимерлий вид бізонів, який мешкав у пізньому плейстоцені Північної Америки приблизно до 10 000 років тому. Він був одним із найпоширеніших великих травоїдних тварин на північноамериканському континенті в пізньому плейстоцені, і є прямим предком нині живого американського бізона разом із Bison occidentalisC. G Van Zyll de Jong , 1986, A systematic study of recent bison, with particular consideration of the wood bison (Bison bison athabascae Rhoads 1898), p. 53, National Museum of Natural Sciences.
Під час пізньої епохи плейстоцену, між 240 000 і 220 000 років тому, степовий зубр (B. priscus) мігрував із Сибіру на Аляску через Берингів сухопутний міст. Bison priscus жив по всій Північній Америці від Аляски до південної МексикиJimenez-Hidalgo, Eduardo Cabrera-Pérez MacFadden Guerrero-Arenas, Rosalía 2012/01/01 First record of Bison antiquus from the Late Pleistocene of southern Mexico, Journal of South American Earth Sciences протягом решти плейстоцену. У західній частині Північної Америки B. priscus еволюціонував у довгорогого бізона B. latifrons, який потім еволюціонував у B. antiquus. Більші B. latifrons, здається, зникли приблизно 22 000 років тому, ймовірно, через еволюційний процес адаптації до нового континенту, включаючи збільшення чисельності популяціїValerius Geist, 1996, Buffalo Nation, Voyageur Press. Після вимирання B. latifrons, B. antiquus став дедалі більш поширеним у частинах центральної частини Північної Америки від 18 000 до приблизно 10 000 років тому, після чого цей вид, схоже, дав початок живому виду, B. bison. B. antiquus є найбільш часто виявленим великим травоїдним ссавцем у смолярниках La Brea.
B. antiquus був вищим, мав більші кістки та роги та був на 15–25% більшим за сучасного бізона. Він досягав 2,27 м у висоту, 4,6 м в довжину і вагу 1588 кг .
Примітки