Марія Хосе Онетто (; 18 серпня 1966, Буенос-Айрес — 2 березня 2023, там само) — аргентинська акторка театру, кіно та телебачення.
Життєпис Народилася 18 серпня 1966 року у Буенос-Айресі в родині Хорхе Онетто, співробітника Segba (Електричні служби Великого Буенос-Айреса) та ресторатора (помер від інфаркту 1967 року), та Естели Марії Пасторе. Навчалася у католицькій школі, пізніше вивчала психологію в Університеті Буенос-Айреса, де захопилася акторською майстерністю. 1991 року вступила до театральної майстерні Рікардо Бартіса. Її першою значною акторською роботою стала роль у п'єсі «Знімаючи хрест» Рафаеля Шпрегельбурда у 1997 році.
2005 року виконала головну роль у кінодрамі «Четверо босоногих жінок» Сантьяго Лоси, за яку отримала премію Золотий Кікіто найкращій акторці у латиноамериканському фільмі на Кінофестивалі Грамаду (Бразилія).
2006 року роль Летисії Ломбардо у кримінальній теленовелі «Монте-Крісто. Любов та помста» за участю Пабло Ечаррі, Паоли Крум та Вівіани Сакконе, принесла їй премію Мартін Ф'єрро у категорії Відкриття та премію Clarín найкращій акторці у телевізійній драмі.
2008 року зіграла головну роль у драматичному фільмі «Жінка без голови» Лукресії Мартель. Стрічка брала участь в офіційному конкурсі Каннського кінофестивалю і принесла Онетто премію Срібний кондор найкращій акторці від Асоціації кінокритиків Аргентини.
2010 року за головну роль у кінодрамі «Головоломка» Наталії Смирноф була визнана найкращою акторкою на Кінофестивалі у Лімі.
2014 року за одну з ролей у фільмі «Дикі історії» Даміана Шифрона, представленому в офіційній конкурсній програмі Каннського кінофестивалю і номінованому на премію Оскар у категорії Найкращий фільм іноземною мовою, отримала номінацію на премію Sur найкращій акторці другого плану від Аргентинської Академії кінематографічних мистецтв та наук.
2 березня 2023 року Марія Онетто була знайдена мертвою у власній квартирі в Буенос-Айресі. За даними поліції, 56-річна акторка, перебуваючи у стані депресії через смерть матері, вчинила самогубство, перерізавши вени на рукахhttps://www.a24.com/primiciasya/conmocion-se-suicido-la-actriz-maria-onetto-n1081064. Похована на цвинтарі Ла-Чакарітаhttps://www.pagina12.com.ar/528326-maria-onetto-la-actriz-que-ardia-en-el-escenario.
Фільмографія
Театр 1997 — Знімаючи хрест () 2001 — Людський масштаб () 2002 — Дім Бернарди Альби () 2003 — Дивак () 2004 — Ніколи не були такі чарівні () 2007 — Смерть комівояжера () — Діти заснули () — Осіння соната () 2015 — Ягнята () — Ідентичний () — Про Мірхану та її оточення () 2017 — Маленький стан благодаті () 2018 — Маленькі люди () — Депресивна людина () 2020 — Монологи чуми () 2021 — Влада () 2021 — Радіоактивна Валерія () 2022 — Криваве весілля ()
Нагороди та номінації Премія Clarín 2001 — Найкраща театральна акторка (Людський масштаб). 2006 — Найкраща акторка у телевізійній драмі (Монте-Крісто. Любов та помста). Кінофестиваль Грамаду 2006 — Премія Золотий Кікіто найкращій акторці у повнометражному латиноамериканському фільмі, 35 мм (Четверо босоногих жінок). Мартін Ф'єрро 2006 — Відкриття (Монте-Крісто. Любов та помста). Срібний кондор 2008 — Найкраща акторка (Жінка без голови). 2011 — Номінація на найкращу акторку (Головоломка). Кінофестиваль у Лімі 2010 — Найкраща акторка (Головоломка). Премія Konex 2011 — Найкраща театральна акторка десятиліття (2001—2010). 2021 — Найкраща акторка десятиліття (2011—2020). Sur Awards 2008 — Номінація на найкращу акторку (Жінка без голови). 2014 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Дикі історії). 2017 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Важка рука закону).
Примітки
Посилання https://www.fundacionkonex.org/b4313-maria_onetto