Марія Луїза Тосканська (), також Марія Луїза Австро-Тосканська () та Марія Луїза Габсбург-Лотаринзька (), повне ім'я Марія Луїза Аннунціата Анна Джованна Джузеппа Антонієтта Філомена Аполлонія Томмаза Габсбург-ЛотаринзькаБіографічна енциклопедія Австрійської імперії. (, 31 жовтня 1845 — 27 серпня 1917) — тосканська принцесаThe Royal House of Stuart, London, 1969, 1971, 1976, Addington, A. C.Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser. 1968. та австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, донька великого герцога Тоскани Леопольда II та сицилійської принцеси Марії Антонії, дружина титулярного 5-го князя Ізенбург-Бюдінген-Бірштайну Карла.

Біографія Народилась 31 жовтня 1845 року у Флоренції. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині великого герцога Тоскани Леопольда II та його другої дружини Марії Антонії Бурбон-Сицилійської. Мала старших сестер Марію Ізабеллу та Марію Крістіну і братів Фердинанда та Карла Сальватора. Інші суродженці померли в ранньому віці до її народження. Згодом у сімействі з'явилися молодші сини Людвік Сальватор і Йоганн Сальватор. Також мала єдинокровну сестру Августу Фердинанду від першого шлюбу батька з Марією Анною Саксонською, яка вже була одруженою.

Хрещення дівчинки пройшло у Флорентійському баптистерії. Своє ім'я новонароджена отримала на честь тітки з батьківського боку Марії Луїзи Тосканської, яка користувалася великою популярністю через свою благодійність.

У 1849 році родині через революційні події довелося виїхати з Флоренції до Гаети. Марія Луїза та Людвік Сальватор супроводжували матір, яка подорожувала окремо. Повернутися до Флоренції сімейству вдалося 28 липня 1849.

Внаслідок Австро-італо-французької війни, сім'я 27 квітня 1859 року знову була змушена залишити Тоскану, виїхавши спочатку до Болоньї, а звідти — до Відня. 21 липня 1859 року батько зрікся престолу на користь старшого сина, що, однак, не врятувало країну від приєднання до Сардинського королівства в рамках об'єднання Італії. Марія Луїза надалі мешкала з батьками на територіях імперії Габсбургів.

У 1859 році вони оселилися у замку Шлакенверт біля Карлсбаду, а наступного року — придбали замок Брандіс поблизу однойменного містечка, де мешкали досить усамітнено. До нового місця проживання були перевезені велика родинна бібліотека та сімейний архів Тосканських Габсбургів.Офіційний сайт замку Брандіс-над-Лабем. Історія XIX сторіччя. У віці 19 років Марія Луїза взяла шлюб із 26-річним спадкоємним принцом Ізенбург-Бюдінгенським Карлом, представником медіатизованого роду Ізенбургів, небожем титулярного князя Вольфганга Ернста III. Наречений, охрещений у протестантській церкві, 1861 року, за власним бажанням, перейшов у католицтво. Весілля пройшло 31 травня 1865 у замку Брандіс у Богемії. Вінчав пару у каплиці замку архієпископ Празький Фрідріх Шварценберг. Князь Льовенштайн і граф Червіні виступили свідками. Окрім кількох ерцгерцогів зі свитою, були присутніми численні представники шляхти, а також мери Брандіса й Альтбунцлау. Ввечері пройшла святкова ілюмінація та вражаюча смолоскипна хода, після чого 24 дівчини у білому одязі подарували молодятам розкішні букети квітів і привітали німецькою та чеською мовами.Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Toscana, Maria Louise, Erzherzogin. Band: 46 (1882), стор. 217. У 1866 році Карл успадкував титул князя Ізенбург-Бюдінгену, а також став членом прусської палати лордів і 1-ї палати гессенського парламенту. Подружжя було дуже рілігійним. У них з'явилося дев'ятеро дітей. Резиденцією сімейства слугував Бірнштайнський замок.Офіційний сайт князівської родини Ізенбургів. Княгиня була дуже близькою зі своїм найменшим братом Йоганном Сальватором і запросила його до Бірштайну після вигнання того з теренів Австро-Угорщини у 1889 році.Marie Luise, in Brigitte Hamann (Hrsg.): Die Habsburger, 1988, стор. 338. Втім, той у березні 1890 році відплив з Лондону до Південної Америки, де зник безвісти.Peter Wiesflecker: Orth, Johann. In: Neue Deutsche Biographie. Band 19, Duncker & Humblot, Berlin 1999, ISBN 3-428-00200-8, стор. 599.

Чоловік Марії Луїзи раптово помер під час подорожі у замку Шлакенверт 4 квітня 1899 року. Сама вона пішла з життя 27 серпня 1917 року в Ганау. Як і Карл, була похована у князівській крипті церкви Відвідин Дівою Марією у Бірнштайні.Церква Відвідин Дівою Марією у Бірнштайні.

Родина Чоловік — Карл Ізенбург-Бюдінгенський

Діти: Леопольд Вольфганг (1866—1933) — відмовився від успадкування титулу на користь брата, був двічі одруженим, мав єдиного сина від першого шлюбу, який не залишив нащадків; Антонієтта (1867—1943) — одружена не була, дітей не мала; Марія Мікаела (1868—1919) — одружена не була, дітей не мала; Франц Йозеф (1869—1939) — 6-й князь Ізенбург-Бюдінгену, князь Ізенбургу від 1913 року, був одруженим з принцесою Зольмс-Браунфельською Фредерікою, мав шестеро дітей; Карл (1871—1951) — узяв морганатичний шлюб з американкою Бертою Льюїс, дітей не мав; Віктор (1872—1946) — був одружений з Леонтіною Рорер, баронесою фон Ромбах, дітей не мав; Альфонс (1875—1951) — був одружений з графинею Пауліною фон Бофор-Спонтен, мав п'ятеро дітей; Єлизавета (1877—1943) — дружина Георга Бейєра, дітей не мала; Адельгейда (1878—1936) — одружена не була, дітей не мала.

Генеалогія

Примітки

Література Marie Luise, in Brigitte Hamann (Hrsg.): Die Habsburger, 1988, стор. 337.

Посилання Тосканські Габсбурги Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Марії Луїзи Тосканської Генеалогія Карла Ізенбург-Бюдінгенського