Берестовські (лит. Bžostovskiai) — шляхетський рід герба Стремено часів Речі Посполитої, з якого походили багато найвищих державних діячів Великого князівства Литовського. Мали маєтки в районі містечка Михайлішки (Mikailiškės), а також багато інших земель в Білорусі, Україні та Литві. У XVI—XIX століттях відігравав значну роль у державному, релігійному та суспільному житті Речі Посполитої та Великого князівства Литовського. З 1798 року рід отримав графську гідність.

Історія Давній шляхетський рід Берестовських (в литовській транскрипції Bžostovskiai, в польській - Brzostowscy) походили з Берестейщини. Вперше представники роду стають відомі на території Великого князівства Литовського на початку XVII ст. 28 червня 1604 року Іван Берестовський придбав маєток у Михайлішках Віленського повіту, нині Островецького району Гродненської області Білорусі.

Протягом XVI-XIX століть представники роду відігравали значну роль у державному, громадському, релігійному житті білоруських, українських, литовських і польських земель.

Одна з гілок роду отримала графський титул. 5 червня 1798 року Олександр Берестовський, каштелян Мазовецький та кавалер ордену Білого орла, був зведений королем Прусським Фрідріхом Вільгельмом III, разом із Павлом Ксаверієм Берестовським, у графську гідність. Графський титул цієї гілки Берестовських був підтверджений 1846 року і в Російській імперії.

Представники Різні роди, що носили прізвище Берестовські, відносились у Речі Посполитій до шляхетських гербів: Беліна, Бонча І, Берестовські, Холева, Яструбець, Костеша, Новина, Полукозиць, Сліповрон, Стремено.

Гілка Берестовських гербу Стеремно походить від Іван Берестовського, батьками якого були Кшиштоф Берестовський та Роксолана Туравська.

Іван Берестовський (? — 1638) — фундатор церкви і монастиря в Михайлішках. Кипріян Павло (1612 — 8.6.1688). Кашталян Троцький у 1681-1684, Троцький намісник з 1684; Емануїл (?—1689). Писар Великий Литовський з 1683. Костянтин Казимир (1644—1722), Віленський канонік з 1661. Ян Владислав (1646—1710), Єпископ Смоленський (1685–1687) та Віленський (1687–1722). Костянтин Бенедикт (?—1722), Писар Великий Литовський 1705—1707 i 1711—1715. Михайло (1722—1784), Писар Великий Литовський 1758—1762. Адам (1722—1790), Маршалок Трибуналу ВКЛ у 1758. Кашталян Полоцький у 1758—1776. Олександр (?—1820), син Адама. Кашталян Мазовецький з 1790. Посол на сеймах 1776, 1788—1792. Михайло (?—1800), син Адама. Староста Пинський. Посол на сеймах 1782,1784. Ксаверій, син Адама. Староста Давговський, масон. Йосип (?— 1745), син Яна Владислава. Писар Великий Литовський з 1715. Станіслав (1733—1769), син Йосипа. Воєвода Лінфлянський з 1767. Михайло Єроним (1762—1806), син Станіслава. Староста Мінський з 1787. Посол на сеймі 1788—1792. Кароль (1795-1854) - політичний і соціальний новатор, творець "Штабинської республіки". Павло Ксаверій (1739—1827), син Йосипа. Канонік Віленський, Великий писар Литовський у 1762—1774. Роберт (1748—1795), син Йосипа. Великий чашник Литовський у 1787—1791. Август (1768—?), син Роберта. Діяч часів Розділів Речі Посполитої. Антоній (1666—1718), син Киприяна Павла. ректор Минського єзуїтського колегіуму в 1714—1717.

Також відомий Ігнатій Берестовський (1823—1875), учасник повстання 1863—1864 в Україні та Білорусії. Голова палати кримінального суду у Могильові. У травні 1862 р. брав участь у з'їзді «білих» у Вільно як представник Могилівської губернії. Поширював серед селян літературу білоруською та польською мовами. У червні 1864 р. засланий до Єнісейської губернії, там і помер.

Джерела Polski Słownik Biograficzny, t. III, 1937, s. 50-52. Lista herbów dla Brzostowski Boniecki А. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI wieku. — Warszawa, 1883.