Professional Disc (також відомий як PFD, ) — формат оптичного носія, створений компанією Sony 2003 року для нової системи запису професійними камерами XDCAM. На той час це був один з двох форматів (разом з Ultra Density Optical), що використовував ультрафіолетовий лазер для зчитування та запису інформації більш щільно, ніж у технології запису інфрачервоним променем, яка використвоувалася для запису CD та DVD форматів.
Технологія PFD використовує довжину хвилі 405 нм і числову апертуру (NA) 0,85 для лазера, що дозволяє зберігати 23 ГБ даних на одному диску розміром 12 см. Це еквівалентно майже п'яти одношаровим DVD-дискам. Швидківсть передачі даних у звичайному режимі — 88 Мбіт/с для читання та 72 Мбіт/с для запису. Після випуску диска на 23 ГБ був розроблений і випущений двошаровий диск на 50 ГБ.
Цей формат іноді плутають із форматом Blu-ray Disc — іншим форматом оптичного диска, який використовує синьо-фіолетові лазери та також підтримується Sony. Навіть бокси для PFD і прототип бокса для Blu-ray (пізніше скасований) виглядали дуже схожими. Втім, ці типи дисків мають різні можливості та характеристики. Одношарові диски PFD мають ємність 23 ГБ, тоді як диски Blu-ray можуть зберігати до 25 ГБ. Однак диски Blu-ray наразі дозволяють вдвічі збільшити швидкість передачі даних до 72 Мбіт/с — нижче, ніж PFD. Це пояснюється тим, що на дисках PFD використовуються носії значно вищої якості, а в приводах використовуються компоненти вищої якості, що робить їх надзвичайно дорогими для споживчого сегмента, на який орієнтовано Blu-ray. Диски PFD можуть мати ємність до 100 ГБ для багаторазово записуваних дисків і до 128 ГБ для одноразових дисків.
Розміри диска Розмір диска (GB) Колір диска Шари Місткість (хвилин запису HD422 Властивості 23 Чорний Один 45 Перезаписуваний 50 Червоний Подвійний 90 Перезаписуваний 100 Жовтий Потрійний 180 Перезаписуваний 128 Білий Чотири 240 Для одного запису