Зелений Колодязь — село в Україні, у Новопокровській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Введенська селищна рада.
Населення становить .
Географія Село Зелений Колодязь знаходиться на лівому березі річки Роганка, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Світанок, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Тернова. До села примикають кілька масивів садових ділянок. Поруч проходить залізниця, найближча залізнична станція Зелений Колодязь.
Історія Село було засноване у 1896 році. Назва була запозичена у сусіднього села ЗауддяКисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С. 44-55..
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Новопокровської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чугуївського району, увійшло до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області. Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська33952.15%російська31147.85%Усього650100%
Примітки
Джерела Введенка, Заудьє, Зелений Колодязь, Мохнач, Пристанційне, Світанок, Тернова, Чапаева // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Харківська область / Ред. кол. тому: Сіроштан М. А. (голова редкол.), Астахов В. І., Бурик Г. Г., Голиков С. З., Драч А. С., Дяченко М. Т., Колісник М. К., Ксензенко М. І., Лавриненко Л. Л., Мірошников І. Я., Михаєвич М. А., Окладной Г. М., Островський С. Я., Романенко К. Ф., Рущенко П. Т., Рибалка І. К., Селіванов В. М. (відп. секр. редкол.), Скляров Ю. О., Слюсарський А. Г., Сиров П. К., Шиян К. К., Ярмолович О. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — С. 924. — 664 с.
Посилання