Юрче́нкове — село в Україні, у Пролісненській селищній громаді Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 154 осіб.

Географія Село Юрченкове знаходиться на березі пересихаючої річки Середній Бурлук та її притоки Сухоми, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Великі Хутори, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Приморське. Вище за течією річки Сухома на відстані 5 км розташоване село Журавка.

Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до селища Пролісне – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43 км.                                                                                  

Площа населеного пункту – 350 га. Протяжність села - 7 км.

Історія 1645 — дата заснування.

За іншими джерелами село Юрченкове засноване в 1648 році.

Юрченкове було засноване селянами — втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.

ХІХ — початок ХХ століття Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин Василь Григорович Колокольцов.

У 1910 році за часів столипінської реформи окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.  Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.

У 1906—1907 роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи Голодомору 1932—1933 років та колективізації с. Юрченкове зазнало значних людських втрат.

Герой Радянського Союзу, уродженець с. Юрченкове, Белокінь К. Ф. так описував ці роки: «Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає».

Період Другої світової війни З осені 1941 року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони Червоної армії вдовж річки Сіверський Донець.

В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року. 3 лютого 1943 року село звільняла від фашистів 25-та гвардійська дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу Кіндрата Васильовича Білютіна.

За іншими джерелами 4 лютого 1943 року звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал-полковник П. І. Голиков).

З кінця лютого — початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ий стрілецький полк 25-ї гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.

В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала-лейтенанта П. Рибалка 5-го танкового корпусу під командуванням генерала-майора А. Кравченка.

За час німецької окупації фашисти зруйнували село.

Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи — завод «Станкострой» (м. Харків).

В період Другої світової війни за героїчні подвиги двом жителям села Юрченкове присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу: Кузьмі Филимоновичу Білоконю та Василю Харитоновичу Корнейко. На їх честь встановлено меморіальну дошку на будівлі школи.

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської (Пролісненської) селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району, село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська41785.98%російська479.68%німецька51.03%вірменська10.21%білоруська10.21%інші/не вказали142.89%Усього485100%

Економіка

«Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».

Об'єкти соціальної сфери Школа I—II ст. Будинок культури. Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди Білокінь Кузьма Филимонович (24.10.1915 — 13.04.2005) — уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року — полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (26.10.1944), також серед його нагород були 3 ордени Червоного Прапора, орден Олександра Невського, орден Вітчизняної Війни І та ІІ ст., 2 ордени Червоної Зірки, орден Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові. Корнійко Василь Харитонович (1924 — 27.03.1944) — уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті Вознесенську в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та ордена Червоної Зірки посмертно (13.09.1944). Назаренко Ганна Пантеліївна ( 1944) — заточувальниця Харківського заводу тракторних двигунів. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.

Галерея

Примітки

Джерела

Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. В двадцяти шести томах. За ред. П. Тронько. Стор. 928. Білокінь К.Ф. «Нема чорнішої сторінки нашої історії», «Слобідський край» від 18 березня 2003 р.,стор.3 Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 285-286 стор. Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор. Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор. Газета «Червона зірка»(рос. мовою) № 64(10009) від 9 серпня 2003р. стор.7 Витяг з архіву М.О. 1943р. м. Подільськ Літер ХЮ 8121 – 24818

Посилання Погода в селі Юрченкове