Діхан Абі́лєв (; 26 грудня 1907, Мойілди — 19 вересня 2003, Алмати) — казахський письменник, поет, перекладач.
Біографія Народився року на зимівнику Мойілди (нині Баянаульський район Павлодарської області Казахстану). Член ВКП(б) з 1936 року. 1937 року закінчив Казахський комуністичний інститут журналістики в Алмати.
Протягом 1938—1939 років працював секретарем, головою Спілки радянських письменників Казахстану; у 1939—1940 роках — редактор Казахського державного видавництва художньої літератури. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1942 року був військовим кореспондентом у газеті «Натиск ворога», органі політуправління Першого Прибалтійського фронту. 1948 року закінчив аспірантуру при Академії наук Казахської РСР.
Помер 19 вересня 2003 року в Алмати, де і похований.
Творчість Перший вірш надрукував 1926 року. Серед творів: віршований роман «Алтай жүрегі»/«Серце Алтаю» (1953; про боротьбу молоді за нове життя, події періоду громадянської війни на Горному Алтаї, подвиги радянських воїнів на фронтах німецько-радянської війни); роман-трилогія «Ақын арманы»/«Мрія поета» (1975; про класика казахської літератури Султанмахмута Торайгирова); віршована повість «Дала батыры»/«Батир степів» (1981); поеми «Шалкіма» (1938); «Отты толқындар»/«Вогненні хвилі» (1956; присвячена будівникам Дніпрогесу); «Саманта Смит»/«Саманта Сміт» (1985); «Мұстафа Бұркітбайұлы»/«Мустафа — син Буркітбая» (1986); поетичні збірки «Енергія» (1937; про життя та боротьбу радянської молоді); «Толғаныс»/«Роздум» (1979); «Өлең мен дастан»/«Вірші і поеми» (1987). Вірші військового періоду увійшли до книг «Від серця» (1945) та «Тулга» (1947).
Переклав казахською мовою окремі твори Тараса Шевченка («Огні горять, музика грає», «Лічу в неволі дні і ночі»Абілєв Діхан. Казахстанські шевченкознавці / Посольство України в Республіці Казахстан.), Максима Рильського, Павла Тичини, Миколи Бажана, твори Миколи Некрасова («Мороз, Красний ніс», «Кому на Русі жити добре»), а також російських радянських письменників і поетів.
1981 року вийшли у світ його мемуари «Ой-толғауы», в яких він ділиться спогадами про Сакена Сейфулліна, Мухтара Ауезова, Сабіта Муканова.
Твори поета видані російською, узбецькою, азербайджанською мовами. Вони входять до шкільної програми казахстанських шкіл.
Відзнаки Народний письменник Казахської РСР з 1984 року. Нагороджений радянськими орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани», а також казахським орденом «Парасат» (Указ Президента Республіки Казахстан № 998 від 12 грудня 2002 року; за заслуги перед державою, значний внесок у соціально-економічний і культурний розвиток країни).
Примітки
Література ; Ф. О. Моргун. ;