Розалія (Роза) фон Ростгорн-Фрідман (; 12 лютого 1864, Превалє, регіон Корошка, Словенія — 13 січня 1919, Баден, Нижня Австрія) — австрійська шляхтя́нка, світська дама, альпіністка, відома за портретом роботи австрійського художника Ґустава Клімта.

Життєпис Роза фон Ростгорн, яка належала до династії підприємців , народилася в сім'ї промисловця Адольфа Ростгорна та його дружини Розалії Фішер, і була троюрідною сестрою лікаря .

У молодому віці Роза фон Ростгорн почала ходити в гори, спочатку поблизу Відня, в гірських масивах Ракс (у Східних Альпах) і Шнеберг (у Нижній Австрії). 1881 року Роза фон Ростгорн стала першою жінкою, яка підкорила зі східного схилу баварську гору Вацманн (2653 м), найвищу скелю в Східних Альпах. У 1888 році їй підкорився (3641 м) в масиві , Південний Тіроль в Італії.

6 січня 1883 року Роза фон Ростгорн-Фрідман одружилася з юрисконсультом Австрійської державної залізниці Бруно Ванґером фон Фрайнсгаймом (), який був на 14 років старший за неї. Від зв'язку народилася дочка Дора (1885—1960), а 16 листопада 1886 року пара розлучилася.Дама в чорному wina-magazin.at Березень 2014

4 грудня 1886 року вона вийшла заміж вдруге за австрійського промисловця, альпініста, ковзаняра та фехтувальника (1861—1939).Розмова в горах. Зустрічі євреїв з Альпами activepaper.tele.net 12-17.07.2009 Луїс Фрідман, зі своїм братом Максом, був власником процвітаючої фабрики з виробництва деталей для локомотивів у Відні-Леопольдштадті з філіалом у Нью-Йорку. Він також був президентом виробника автомобілів Gräf & Stift. У наступному році у них народилася дочка Марі Александрін. Подружжя було поважаним серед віденських драматургів (Гуґо фон Гофмансталь), письменників (Артур Шніцлер) і художників. Густав Клімт намалював портрет Рози фон Ростгорн-Фрідман, що належить до однієї з його найвідоміших робіт і тепер зберігається в австрійській галереї Бельведер у Відні.Портрет Рози — Ростхорн-Фрідман wikiart.org

Під час Першої світової війни Роза працювала медсестрою у віденському військовому шпиталі, де заразилась смертельним черевним тифом, від якого померла 13 січня 1919 року у віці 54 років у санаторії Гутенбрунн у Бадені поблизу Відня. Гуго фон Гофманнсталь у своєму довгому листі до вдівця, висловив не лише виразну красу, але й розум і силу цієї незвичайної жінки.

Примітки

Посилання