Максим Анатолійович Остапенко ( 4 серпня 1971, Запоріжжя) — український науковець, археолог, культурний діяч, військовослужбовець Збройних сил України. Кандидат історичних наук (2013). Член Національної спілки краєзнавців України. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011). Почесний краєзнавець України (2016).
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (28 жовтня 2023 — 22 травня 2025 та з 15 січня 2026), генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» (2007—2022).
Життєпис Максим Остапенко народився 4 серпня 1971 року в Запоріжжі.
Закінчив Запорізький національний університет (спеціальність — історик). Від 1989 року працював лісничим відділу охорони природи; молодшим, старшим та провідним науковим співробітником відділу охорони пам'яток історії та культури; завідувачем відділу музею; заступником директора з наукової роботи (2005—2007); генеральним директором (2007—2022) Національного заповідника «Хортиця».
Перебуваючи на крайній посаді було відкрито: скіфське городище в балці Совутиній; святилище доби бронзи на висоті Брагарня; культові споруди доби бронзи в районі балки Молодняга; підводні археологічні пам'ятки, знайдені в руслі Старого Дніпра: «Запорозька Чайка», бригантина. Був куратором будівництва історико-культурного комплексу «Запорозька Січ».
2012 року обраний головою Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Після повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України.
Автор понад 30 наукових публікацій.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» В заповіднику «Києво-Печерська лавра» Остапенко був виконувачем обов'язків генерального директора (від 14 квітня до 28 жовтня 2023 року, і генеральним директором (від 28 жовтня 2023 по 22 травня 2025 та з 15 січня 2026).
21 травня 2025 року Остапенка звільнили з посади генерального директора заповідника "Києво-Печерська лавра" наказом Міністерства культури. За словами Остапенка, рішення ухвалили без пояснень, попереджень або зауважень щодо його роботи. Після звільнення у Міністерстві культури заявили про "слабку позицію" Остапенка, а його посаду посіла Світлана Котляревська, його заступниця. В січні 2026 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поновило Остапенка на посаді генерального директора.
Нагороди орден «За заслуги» III ступеня (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові.
Примітки
Посилання