Гізі Байор (, при народженні Гізелла Беєр, Beyer Gizella; 19 травня 1893, Будапешт — 12 лютого 1951, Будапешт) — угорська акторка.
Життєпис та творчість Гізелла Беєр народилася 1893 року в Будапешті. Її батько раніше працював гірничим інженером, а мати (італійка) керувала кафе Báthory на площі Кальвіна. Після навчання в жіночій школі, якою керували черниці Institutum Beatae Mariae Virginis, Гізелла з 1911 по 1914 роки навчалася в Академії драми в Будапешті. Як талановита випускниця, вона того ж року дебютувала на сцені Національного театру в епізодичній ролі в комедії угорського класика Еде Сіглігеті «Засилля жінок». Байор називали акторкою великої сценічної виразності, творчої фантазії, що володіла даром перевтілення. З великим успіхом вона грала в п'єсах угорських авторів: Марта («Бабуся» Чікі), Аннушка (Гардоньї), Ержебет («Годувальниця» Броді), Ангел («Білі хмари» (Мольнара) тощо. Під час революції 1919 року виступала перед робітниками та селянами. Зі встановленням в Угорщині фашистського режиму Гізі Байор відійшла від сучасного їй репертуару і звернулася до класики. Найкращі зі створених нею в цей період сценічних образів — героїні Шекспіра: Селія («Як вам це сподобається»), Титанія та Пук («Сон літньої ночі»), Катаріна («Приборкання норовливої»), Міранда («Буря»), Джульєтта. Серед інших ролей: Керубіно (Одруження Фігаро), Гільда («Будівничий Сольнес» Ібсена), Нора. Новий підйом у творчості Байор почався після 1945 року, коли вона зіграла Клеопатру («Антоній та Клеопатра» Шекспіра), Діану («Собака на сіні» Лопе де Вега), Зілію («Німий витязь» Хельтаї). Останні значні творчі роботи Байор: Анна Кареніна (в однойменному інсценуванні за твором Лева Толстого, 1949) та леді Мільфорд («Підступність і кохання», 1950).
Театральні ролі
Аннушка (Геза Гардоні) Елізабет (Шандор Броді: «Няня») Джульєтта (Шекспір: «Ромео і Джульєтта») Титанія (Шекспір: «Сон літньої ночі») Мінна (Готхольд Ефраїм Лессінг: «Мінна фон Барнгельм») Анна (Нікодемі: «Світанок, Полудень, Вечір») Лейла (Ерне Шеп: «Азра») Зілія (Ене Гельтаї: «Настала тиша») Сесіль (Ференц Герцег: «Блакитний лис») Донна Діана (Морето) Маргеріт Готьє (Александр Дюма: «Дама з камеліями») Клеопатра (Шекспір: «Антоній і Клеопатра») Діана (Лопе де Вега: «Собака садівника») Анна (Лев Толстой: Анна Кареніна) Леді Мілфорд (Фрідріх Шиллер: «Підступність і кохання»)
Спадщина Гізі Байор вважається однією з найвпливовіших угорських акторок XX століття. Вона була введена до Зали слави Національного театру в 1925 році, і вона стала однією з перших, хто отримали престижну премію Кошута в 1948 році.
Галерея
Примітки
Посилання Biography of Gizi Bayor на szineszkonyvtar.hu Official site of the Bajor Gizi Actor's Museum
Hungarian Theater Database
Джерела Театральна енциклопедія Том 1 / Голов. ред. С. С. Мокульський — М.: Радянська енциклопедія, 1961. — 1214 стб. з іл., 12 л. ілл.