Са́рнів — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 452 особи.

Історія

Походження назви Про походження назви села Сарнів є дві версії. Перша версія — назва села походить від назви дикої кози — сарни, яких було багато в давнину. На цю версію спирається Степан Пушик у своєму творі «Світовид» (дослідник з рівненщини М. П. Ялко). Подібні назви мають місто Сарни в Рівненській області, річка Сарно в Італії. Друга версія — назва походить від сірководневого джерела, що знаходиться на окраїні села.

За переказом, Сарнів спочатку був передмістям міста Брулів, яка знаходилось між Сарновом і Брунівкою; слідами цього міста були вали та канави в урочищі Волощина.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

Населення

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська45099.56%російська10.22%болгарська10.22%Усього452100%

Економіка В селі діють селянські фермерські господарства, що вирощують зернові та технічні культури. Керуючий ферми Врищ М.А.

Соціальна сфера

Освіта Школа. Сарнівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів Волочиської районної ради Хмельницької області (директор — Радунь Світлана Михайлівна).

Історичні пам'ятки

Природні

Сірководневе джерело В селі розміщена гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Сірководневе джерело».

Сірководневе джерело відоме далеко за межами села Сарнова. Над джерелом збудовано криницю та названо Загребельною. Криниця зображена на гербі села Сарнова. Вода у ній м'яка і приємна на смак. Кажуть, що в минулому запах сірководню було чути здалеку. Допомагає тим, хто хворіє на шлунок. Біля криниці завжди зупинялися прочани, що йшли до Почаєва. Тут відпочивали, на дорогу брали воду, а щоб подорож була успішною — в криницю кидали монети.

У 40-х роках XX століття було зроблено аналіз води та планувалося збудувати санаторій. Але почалася Друга світова війна. У післявоєнний час уродженка села Сарнова Нестерова знову дослідила воду у Сатанові і пізніше там збудували санаторій. В сарнівській воді немає заліза, а тільки сірководень.Сірководневе джерело — візитка Сарнова

Пам'ятники

Меморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан. Створено в 1967 р. Львівською КСФ, заміна — 1992 р. Скульптура — залізобетон, кована мідь, постамент — цегла, цемент, меморіальна плита — чавун. Взято під охорону 11.03.1972 р.

Релігійне життя Церква. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1856) зведена в стандартизованому синодальному стилі — і стандартно пофарбована блакитним кольором. На фотографіях виглядає імпозантно, а насправді помітно, що за більш як 150 років свого існування капітальних ремонтів не знала: всі частини храму хиляться, валяться, кособочаться.

Джерело. Важливу роль релігійного життя в селі відіграє сірководневе джерело. Нове життя джерела почалося після приходу до села настоятеля Сарнівської Хрестовоздвиженської Церкви отця Володимира Герасимчука. Він помітив, що вода зцілює багато недуг, як тілесних так і душевних. На кошти прихожан над джерелом збудовано каплицю та басейн. В стару, намолену Сарнівську церкву приїжджає багато людей за зціленням. Отець Володимир не тільки молився з ними, але й багатьох благословляв на купання в басейні.

Відомі люди У цьому селі народилися і жили: Микола Мозговий — естрадний співак, народний артист України. Присяжний Микола Васильович — вчитель Сарнівської школи впродовж багатьох років. Викладав біологію, хімію і фізкультуру.

Голодомор у Сарнові

За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 15 чоловік. На сьогодні встановлено імена 5. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Сарнівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.

Бохонок Степан, вік невідомий, 1932 р., Марценюк Марта, вік невідомий, 1933 р., Марценюк Петро, вік невідомий, 1933 р., Присяжна Домка, вік невідомий, 1933 р., Присяжний Татарко, вік невідомий, 1932 р.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)

Примітки

Посилання http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/12volochisk.html Погода в селі Сарнів Голодомор у регіоні. Перелік населених пунктів Волочиського району Хмельницької області, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років.