Епідемія коронавірусної хвороби 2019 в Африці — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Африки. Перший випадок коронавірусної хвороби в Африці зареєстрований 21 січня 2020 року у єгипетській столиці Каїрі. Перший підтверджений випадок в Африці на південь від Сахари було виявлено в Нігерії наприкінці лютого 2020 року. Протягом 3 місяців коронавірус поширився по всьому континенту, аж до часу, коли Лесото, остання африканська суверенна держава, яка залишалися вільною від вірусу, повідомила про випадок хвороби 13 травня 2020 року. Станом на 26 травня виявилося, що в більшості африканських країн спостерігається місцева передачі вірусу, хоча можливості для тестування були обмежені. Більшість виявлених завезених випадків прибули з Європи та США, а не з Китаю, звідки походив коронавірус.

На початку червня 2021 року Африка стикнулася з третьою хвилею зараження COVID-19 із зростанням випадків у 14 країнах. До 4 липня на континенті було зареєстровано понад 251 тисяча нових випадків хвороби, що на 20 % більше, ніж за тиждень до цього, і на 12 % більше, ніж у січні. Понад 16 африканських країн, включаючи Малаві та Сенегал, зафіксували сплеск нових випадків хвороби. Всесвітня організація охорони здоров'я назвала цей тиждень «найгіршим часом пандемії в Африці».

Країни Африки запровадили велику кількість профілактичних заходів. До них відносяться обмеження на поїздки, скасування рейсів, скасування заходів , закриття шкіл і закриття кордонів. Вважалося, що в багатьох африканських країнах із менш розвиненою системою охорони здоров'я була широко поширена недореєстрація хвороби. Згідно з дослідженням серопревалентності восени 2020 року в Джубі в Південному Судані, насправді було зареєстровано менше 1 % інфікованих.

Нові тривожні варіанти вірусу були виявлені в Африці: у грудні 2020 року Бета-варіант у ПАР, у грудні 2020 року Ета-варіант у Нігерії, та в листопаді 2021 року Омікрон у Ботсвані.

Африканський союз забезпечив придбання близько 300 мільйонів доз вакцини проти COVID-19 у рамках найбільшої такої угоди для Африки; це було повідомлено 13 січня 2021 року. Це не залежить від глобальних зусиль «Access to COVID-19 Tools Accelerator» (COVAX), спрямованих на забезпечення вакцин проти COVID-19 країн з низьким рівнем доходу. Однак примітно, що африканські країни платили більш ніж удвічі більше за певні вакцини, ніж європейські країни. Група семи найрозвинутіших країн світу (G7) пообіцяла справедливий розподіл вакцин 19 лютого 2021 року, хоча надала лише небагато деталей про заходи для його забезпечення. Об'єднані Арабські Емірати також стали постачальником вакцин для Африки.

Незважаючи на ці досягнення, Африка є найменш вакцинованим континентом у світі. На початку червня 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що поставки вакцини проти COVID-19 в Африкуі «майже зупинилися». 8 червня 2021 року судансько-британський філантроп-мільярдер Мо Ібрагім різко розкритикував міжнародну спільноту за неспроможність забезпечити справедливий розподіл вакцин по всьому світу. Станом на 8 липня 2021 року лише 2 % населення континенту було щеплено.

Кілька африканських урядів зазнали критики через їх неготовність до епідемії, корупційні скандали, та надто пізнє запровадження карантину, що підривало довіру до держави. На початок 2023 року 20 із 39 країн у узгодженому Світовим банком списку нестабільних і постраждалих від конфлікту держав знаходяться в Африці.

Щоб підтримати відновлення після пандемії COVID-19, Африці на південь від Сахари в цілому потрібно було б підвищити витрати приблизно на 6 % ВВП (100 мільярдів доларів), тоді як країнам Близького Сходу та Північної Африки потрібно було б збільшити витрати на 9 % ВВП.

Загальна історія До другого тижня червня 2020 року загальна кількість випадків хвороби в Африці перевищила 200 тисяч. Кількість реєстрації підтверджених нових випадків прискорилася в червні: на континенті знадобилося 98 днів, щоб зареєструвати перші 100 тисяч випадків, і 18 днів для інших 100 тисяч. Темпи прискорення продовжували утримуватися, і до 6 липня кількість випадків перевищила позначки в 300 тисяч і 400 тисяч. 8 липня 2020 року кількість випадків перевищила півмільйона. Половина з 500 тисяч випадків, зареєстрованих на континенті, походили з ПАР або Єгипту. На 10 країн припадало 80 % зареєстрованих випадків хвороби. 20 липня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я висловила занепокоєння з приводу поширення хвороби в Африці, заявивши, що стрімке зростання чисельності в Південній Африці може бути передвісником подальших спалахів по всьому континенті. Станом на 6 серпня кількість хворих перевищила мільйон, причому понад 75 % від загальної кількості підтверджених випадків припадало на 5 країн: ПАР, Єгипет, Марокко, Ефіопію та Нігерію. Існувала думка, що дійсна кількість випадків значно перевищує підтверджену кількість через низький рівень тестування в багатьох африканських країнах. Рівень смертності в африканських країнах був відносно низьким порівняно з Європою через більш молодий вік населення. 21 серпня Африканські центри з контролю та профілактики захворювань висловили «обережний оптимізм», оскільки кількість нових випадків знизилася, водночас застерігши від самовдоволення. У деяких країнах кількість випадків почала зростати. 29 жовтня 2020 року голова Африканських центрів з контролю та профілактики захворювань Джон Нкенгасонг сказав: «Час готуватися до другої хвилі дійсно настав».

12 листопада Африканські центри з контролю та профілактики захворювань та Всесвітня організація охорони здоров'я повідомили, що кількість підтверджених випадків зросла з липня, особливо в Північній Африці (Туніс, Марокко та Лівія). У Південній Африці та Кенії крива згладжувалася, тоді як у Сенегалі та Екваторіальній Гвінеї спостерігається постійне зниження кількості випадків.

Протягом літа 2021 року кількість випадків зросла, і до 27 червня досягла майже 202 тисячі на тиждень. Станом на 13 липня 2021 року 22 з 55 африканських держав повідомили про випадки дельта-варіанту.

10 лютого 2022 року в заяві, оприлюдненій ВООЗ, сказано, що вперше після піку четвертої хвилі, спричиненої варіантом Омікрон, щотижнева кількість випадків COVID-19 в Африці «суттєво зменшилася», а також зменшилася кількість смертей.

Африканські країни зробили значний внесок у ідентифікацію варіанту Омікрон у листопаді 2021 року, коли Туліо де Олівейра з Стелленбоського університету, біоінформатик бразильського походження, вперше повідомив громадськість про десятки мутацій цього варіанту, що робить його більш заразним у всьому світі. Африканські науковці різко критикували «Глобальну Північ» за приховування важливих вакцин, несправедливе введення заборони на поїздки та позбавлення африканських вчених кредитів, які вони заслуговують за секвенування нових варіантів, що виникають.AN ADVOCATE FOR AFRICA

Підтверджені випадки за країнами та територіями +Зведена таблиця підтверджених випадків в Африці (станом на 24 січня 2023 року) Країна/територія Випадки Активні випадки Смерті Одужання Посилання 4,054,52239,4283,912,506102,588 1,272,1861121,255,77816,296 1,150,12729,291 515,64548,850442,18224,613 507,158 4500,7176,437 499,354 5,619486,1637,572 484,81365,323418,572918 342,79269337,0355,688 338,9862,292332,6554,039 328,5812,039323,7472,795 271,35481,746182,7276,881 266,4533,458259,8503,155 259,981667253,6775,637 231,404371228,8012,232 171,112 14169,6361,462 170,49689166,3244,083 170,27966,128100,4313,630 133,07873131,5371,468 123,9933,412118,6161,965 105,095115103,0501,930 95,3469,66084,2231,463 88,9001786,9151,968 88,44646985,2912,686 87,966687,127833 74,1145172,6411,422 67,8175566,3431,419 63,72944458,2845,001 63,66423462,433997 63,2246062,752412 52,16273151,39338 50,35515750,026172 48,980648,668306 42,530846 42,002188 41,62768439,9011,042 39,353637,757467 38,224037,757467 34,7908,08725,980723 32,7768031,953743 27,989327,823163 27,31812,77513,1821,361 25,37598324,006386 22,0253321,596396 18,36811518,115138 17,18612316,880183 15,6907415,427189 15,36147114,777113 12,5862512,189372 10,189010,086103 9,9317298,890312 8,99248,827161 8,9471158,656176 8,04387,741294 7,760126 7,6512,5834,874194 6,27906,20277 10091 Загалом12,765,020454,50412,052,075258,441

Хронологія за країнами та територіями

Алжир

Перший випадок в країні був підтверджений 25 лютого. Вранці 2 березня в Алжирі підтвердили 2 нових випадки зараження коронавірусом у жінки та її дочки. 3 березня у країні повідомлено про ще два нових випадки зараження коронавірусом. Ці випадки були в одній родині, батько та донька, які прибули з Франції. 4 березня міністерство охорони здоров'я зареєструвало 4 нові підтверджені випадки хвороби, усі в одній родині, довівши загальну кількість до 12 підтверджених випадків.

Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, в Алжирі відбудеться відносно високий ризик поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не стануть пріоритетними в діяльності органів охорони здоров'я.

Ангола

21 березня 2020 року було підтверджено перші два випадки хвороби в Анголі. З 20 березня всі кордони Анголи були закриті на 15 днів. Станом на 18 квітня 2020 року було загалом 19 підтверджених випадків хвороби, 2 смерті та 6 одужань. До грудня 2020 року загальна кількість підтверджених випадків становила 17433, з них 10859 одужали та 405 померли. На кінець місяця було 6169 активних випадків хвороби.

Бенін

16 березня 2020 року підтверджено перший випадок хвороби в Беніні. Станом на 18 квітня було загалом 35 підтверджених випадків хвороби, одна смерть і 18 одужань.

Загальна кількість підтверджених випадків у грудні становила 3251. На кінець року було 3061 одужань, 44 смерті, 146 активних випадків хвороби.

Ботсвана

30 березня 2020 року було підтверджено перші 3 випадки хвороби в Ботсвані. Щоб запобігти подальшому поширенню хвороби, уряд заборонив зібрання понад 50 осіб і в'їзд із країн, де спостерігалась велика кількість хворих. Кордони країни були закриті, і громадянам Ботсвани буде дозволено повернутися, але вони повинні перебувати після цього на карантині протягом 14 днів. Усі школи також були закриті з 20 березня.

Буркіна-Фасо

9 березня 2020 року в Буркіна-Фасо було зареєстровано перші 2 випадки хвороби в країні. 13 березня також було підтверджено третій випадок — особа, яка мала прямий контакт із першими двома випадками. Станом на 14 березня в країні було підтверджено 7 випадків. 5 із нових підтверджених випадків мали прямий контакт із першими двома випадками. Один з них був громадянином Великої Британії, який працював на золотих копальнях у країні, відпочивав у Ліверпулі, та повернувся до країни 10 березня транзитом через Ванкувер і Париж.

Станом на 18 квітня 2020 року в країні було зареєстровано загалом 557 випадків хвороби, з них 35 смертей і 294 одужання. На кінець грудня 2020 року було зареєстровано 6631 випадок хвороби, 4978 одужань, 1569 активних випадків і 84 смерті.

Бурунді

31 березня було підтверджено перші два випадки в Бурунді. Президент Бурунді П'єр Нкурунзіза помер під час пандемії; офіційно він помер від серцевого нападу, але є припущення, що він міг померти від COVID-19, а члени його сім'ї також заразилися цією хворобою.

Камерун

6 березня 2020 року в Камеруні підтвердили перший випадок хвороби. Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, Камерун стикнеться з відносно високим ризиком поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не будуть пріоритетними.

13 січня 2021 року Камерун повідомив про 27336 випадків хвороби, 1993 активних випадки та 451 смерть. Це становить 17 смертей на мільйон населення.

Кабо-Верде

20 березня 2020 року було підтверджено перший випадок на Кабо-Верде у 62-річного жителя Великої Британії.

Центральноафриканська Республіка

Перший випадок хвороби в Центральноафриканській Республіці було зареєстровано 14 березня 2020 року в 74-річного італійця, який повернувся до Центральноафриканської Республіки з Мілана.

Чад