Іштван Дері Роза Шеппатакі, відома як Роза Деріне, при народженні Роза Шекенбах, пізніше — Розалія Шенбах (, ; , Ясберень, Австрійська імперія — , Мішкольц, Австро-Угорщина) — угорська акторка, оперна співачка (сопрано) й перекладачка. Одна із основоположників угорського театрального мистецтва. Перша відома оперна співачка Угорщини та найвідоміша акторка раннього угорського театру.
Життєпис
Розалія Шенбах народилася 1793 року в родині аптекаря з Відня. Співати навчалася у П. Гашпара. Дебютувала на сцені театру у Пешті у квітні 1810 року. У 1813 році одружилася з угорським актором І. Дері, проте через погане поводження з нею шлюб незабаром розпався. Залишила шлюбне прізвище як сценічний псевдонім.
У 1815 році Деріне у складі так званих, «бродячих театрів» виступала в Буді, Дебрецені, Шопроні, Кошиці та інших містах Угорщини. З 1837 року виступала на сцені столичного Національного театру. У 1847 році у зв'язку із втратою голосу залишила театр, займалася концертною діяльністю. Зіграла новаторську роль в угорському театрі та опері. Деріне, будучи першою всесвітньо визнаною акторкою Угорщини, переклала 12 німецьких п'єс угорською мовою і зіграла провідну роль у створенні перших угорських оперних постановок.
Створила галерею жіночих образів у світовому та вітчизняному репертуарі. Була першою оперною співачкою, яка виступила в Клузькому національному театрі, відкритому в 1821 році та в Пешті у 1837 році.
Авторка «Щоденника» у 3-х томах, що є своєрідним літописом угорського театру.
Померла 1872 року в злиднях на 79-му році життя в будинку для літніх людей в Мішкольці.
У 1921 році була перепохована у Будапешті.
Вибрані ролі та партії Марія Стюарт та Сафо в однойменних п'єсах Шіллера та Грильпарцера, Мелінда у драмі Й. Катони «Банк бан». Серед оперних партій Деріні найвідоміші Розіна, а також Норма («Норма»), Констанція («Викрадення з сералю» Моцарта) та інші.
Красивий і сильний голос, талант драматичної акторки допомагали їй створювати на сцені виразні образи, що запам'ятовувалися.
Значення та спадщина Роза Деріне відіграла важливу роль в започаткуванні угорського театру та опери. Окрім того, що вона стала першою загальновизнаною акторкою країни, Деріне переклала 12 німецьких п'єс угорською мовою та відіграла провідну роль у заснуванні перших оперних компаній у регіоні. Майже через 50 років після її смерті її урочисто перепоховали в Будапешті в 1921 році.
Три фільми, розповідають про її життєпис — «Лісова пожежа» (1944), «Деріне» (1951), а також Міс Деріне, де вона? (1975).
У будинку в Діошдьєрі, де вона жила, зараз відкрито музей, присвяченим творчості Рози Деріне.
Джерела Déryné Róza Széppataki in the Hungarian Theatrical Lexicon (György, Székely. Magyar Színházművészeti Lexikon. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1994. ISBN 9789630566353), freely available on mek.oszk.hu István, Karcsai Kulcsár. Így élt Déryné. Budapest: Móra Ferenc Könyvkiadó, 1978. ISBN 9789631112696 László, Tóth. Budapest: Lilium Aurum, 1998. ISBN 9788080620028 Театральна енциклопедія. Том 2 / Голов. ред. А. П. Марков — Москва: Радянська енциклопедія, 1963. A hetvenöteves magyar allami operahaz, Bp., 1959; Pukanszkyne Kadaz, J., A nemzeti szinhaz szaz eves törtenete, Bp., 1940.
Примітки
Посилання
Розширена біографія на сайті szineszkonyvtar.hu