Анатолій Павлович Зіньковський (10 серпня 1949, Дергачі — 1 серпня 2022, Київ) — український науковець-механік, педагог, доктор технічних наук (1996), професор (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2018).
Майже півстоліття — науковий співробітник Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка (1973—2022), обіймав посади від старшого інженера до директора Інституту. Професор Національного авіаційного університету (2002—2011). Член-кореспондент Національної академії наук України. Автор понад 250 наукових робіт, учень професорів Валентина Матвєєва та Георгія ПисаренкаЗіньковський Анатолій Павлович.
Життєпис Народився 10 серпня 1949 року в Дергачах в родині столяра.
У 1972 році з відзнакою закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Динаміка та міцність машин». Планував здобувати спеціальність «Інженерна електрофізика», але змінив свої плани після розмови з членом приймальної комісії, майбутнім академіком Анатолієм Підгорним, який розгледів талант хлопця в іншій сферіПам'яті члена-кореспондента НАН України А. П. Зіньковського.
Рік працював на рідній кафедрі університету, після чого, у 1973 році, переїхав до Києва та перейшов у відділ міцності матеріалів та елементів конструкцій при імпульсних та вібраційних навантаженнях Інституту проблем міцності АН УРСР, почав свою роботу з посади старшого інженера.
З 1974 року — в аспірантурі. Через рік перейшов у новостворений відділ вібраційної надійності. У 1981 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Влияние демпфирования на резонансные колебания связанной системы с нарушенной регулярностью однотипных подсистем». З 1983 року — старший науковий співробітник Інституту.
У 1996 році, виконавши комплекс розрахунково-експериментальних досліджень, здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію «Связанные колебания регулярных механических систем с нарушенной симметрией».
У 2000 році обійняв посаду керівника відділу коливань у роторних системах, у 2006-му — керівника відділу коливань та вібраційної надійності. З 2002 по 2011 рік — професор кафедри механіки Національного авіаційного університету.
З 2014 по 2016 рік — очільник державної екзаменаційної комісії зі спеціальності «Динаміка та міцність машин» Київського політехнічного інституту. Голова спеціалізованої вченої ради Інституту проблем міцності, член спеціалізованої вченої ради Львівської політехніки.
У 2015 році обраний на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту проблем міцності, у 2021 році — директора Інституту. Відтоді ж — член-кореспондент Національної академії наук України за спеціальністю «Механіка».
Був одружений, виховав доньку. На посаді директора Інституту проблем міцності пропрацював пів року. Помер 1 серпня 2022 року, за 9 днів до 73-го дня народження. Похований у колумбарії Байкового кладовища, біля центрального входу ().
Наукова діяльність Член Бюро Відділення механіки НАН України, Міжвідомчої координаційної ради з питань експлуатації, ремонту та модернізації авіаційної техніки, Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, Національної ради України з машинознавства. Член редакційних колегій науково-технічних часописів «Проблеми міцності», «Вісник Національного технічного університету ХПІ», «Вісник двигунобудування». Організатор наукових конференцій, конгресів, сесій.
Керівник спільних наукових проєктів з Інститутом проточних машин імені Роберта Шевальського (Гданськ) та Празьким інститутом термомеханіки. Неодноразово виїздив до Китаю на наукові конференції та лекції.
Автор понад 250 наукових робіт. Результати досліджень Анатолія Зіньковського та його колег використовують провідні підприємства України в галузі авіаційного газотурбобудування: Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», «Мотор Січ» тощо.
У квітні 2023 року був посмертно удостоєний премії НАН України імені Г. С. Писаренка за серію праць «Обчислювальні підходи та нелінійні моделі оцінки міцності та прогнозу надійності композитних та конструктивно складних елементів машинобудівних конструкцій»Лауреати премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2022 року отримали нагороди.
Науковий доробок (частковий) 1981 — «Влияние демпфирования на резонансные колебания связанной системы с нарушенной регулярностью однотипных подсистем»: диссертация кандидата технических наук : 01.02.06. — Киев, 1981. — 149 с. : ил. 1996 — «Связанные колебания регулярных механических систем с нарушенной симметрией»: диссертация доктора технических наук : 05.02.09. — Киев, 1996. 1998 — «Коливання регулярних систем з порушеною симетрією» (стаття; у співавторстві) 1999 — «Валентин Володимирович Матвєєв» (монографія) 1999 — «Влияние параметров упрогодиссипативной связи на резонансные колебания систем с нарушенной поворотной симметрией» (стаття) 2004 — «Проблеми динаміки і міцності в газотурбобудуванні» (збірник статей за результатами конференції) 2006 — «Способи зниження збудження коливань об'єднавчих плат у блоках радіоелектронної апаратури» 2007 — «Проблеми динаміки і міцності в газотурбобудуванні» (збірник статей за результатами конференції) 2008 — «Влияние кристаллографической ориентации на спектр собственных колебаний и предел выносливости монокристаллических рабочих лопаток турбин» (стаття; у співавторстві) 2011 — «Проблеми динаміки і міцності в турбомашинобудуванні» (збірник статей за результатами конференції) 2012 — «Експериментально-розрахунковий комплекс з прогнозування стійкості до дозвукового флатера лопаткових вінців» (стаття; разом із Володимиром Цимбалюком) 2014 — «Проблеми динаміки і міцності в турбомашинобудуванні» (збірник статей за результатами конференції) 2016 — «Забезпечення міцності матеріалів і конструкцій — запорука створення високонадійної техніки (до 50-річчя заснування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України)» (стаття; у співавторстві) 2017 — «Актуальні проблеми динаміки та міцності в сучасному авіаційному двигунобудуванні» (доповідь) 2018 — «Визначення вібродіагностичних показників наявності тріщини нормального відриву в пері лопатки при основному, супер- та субгармонічному резонансах» (стаття; у співавторстві) 2019 — «Видатний вчений, мудрий керівник і наставник, надійний колега. До 90-річчя академіка НАН України В. Т. Трощенка» (стаття; у співавторстві) 2020 — «Дослідження впливу гнучкості пера на оптимальні умови спряження полиць попарно бандажованих лопаток турбін» (стаття) 2020 — «Вплив орієнтації контактних поверхонь бандажних полиць та рівня збудження коливань робочих лопаток на їх вібронапруженість» (стаття; у співавторстві) 2020 — «Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження. До 110-річчя від дня народження академіка Г. С. Писаренка» (стаття; разом з Валентином Матвєєвим) 2021 — «Розрахункове визначення ефективних характеристик розсіювання енергії в шаруватих композитах» (стаття) 2021 — «Складний напружений стан матеріалів і елементів конструкцій та критерії міцності — наукова візитівка академіка А. О. Лебедєва» (стаття; разом з Валентином Матвєєвим)
Нагороди 2015 — премія НАН України імені С. П. Тимошенка — за цикл праць «Міцність і надійність лопаткового апарату робочих коліс сучасних авіаційних газотурбінних двигунів та забезпечення його ресурсу» 2016 — почесна грамота Верховної Ради України 2018 — заслужений діяч науки і техніки України 2023 — премія НАН України імені Г. С. Писаренка (посмертно) — за серію праць «Обчислювальні підходи та нелінійні моделі оцінки міцності та прогнозу надійності композитних та конструктивно складних елементів машинобудівних конструкцій»
Примітки