«Піти і не повернутися» («Пойти и не вернуться») — радянський двосерійний телефільм-військова драма 1987 року, знятий режисером Володимиром Латишевим на Ленінградському телебаченні.
Сюжет По повісті Василя Бикова. Герої фільму — звичайні люди, у важких умовах фронту чи партизанського підпілля, набувають силу волі, готовність відстоювати свою людську гідність до кінця. Зося та Антон — прості мирні люди, волею долі втягнуті у війну. Вони разом йдуть до міста на явку партизанського загону, ніхто не знає, хто з них повернеться назад. Антон уже досвідчений партизан, який був у небезпечних ситуаціях, раптом зламався і хоче за всяку ціну, навіть зрадою, вижити. Антон розкриває свій план: з'явитися з повинною до німців і зажити тихо і мирно. Зося навідріз відмовилася, але Антон хоче вижити будь-яким шляхом, він навіть готовий зрадити Зоську, до якої явно відчуває велику симпатію.
У ролях
Олена Перцева — Зоська Юрій Прокоф'єв — Антон Микола Лавров — старий Регіна Лялейкіте — Даша Сергій Власов — примак Юрій Орлов — Петряков Олег Айсін — Бормотухін Наталка Ричкова — Зоська у дитинстві Віктор Бєловольський — Стефан, господар хутора Марина Русакова — господиня Ф. Дружинін — Вацек Олег Попков — сержант Володимир Котов — Пашка Валерій Доронін — Салей Любов Тищенко — жінка Степан Крилов — старий Наталія Майданюк — ''мама Зосі
Знімальна група Режисер — Володимир Латишев Сценаристи — Володимир Латишев, Тамара Яковлєва Оператор — Борис Волох Композитор — Юрій Сімакін Художники — Ніна Голубєва, Андрій Пилипцов
Посилання «Піти і не повернутися» на сайті kino-teatr.ru