Модруш-Рієцька жупанія (, , ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Її адміністративним центром був Огулин. Назва жупанії походила від невеличкого містечка поблизу Огулина Модруш і великого портового міста на адріатичному узбережжі Рієка (тоді офіційно — Фіуме), яке не входило в жупанію, перебуваючи в той час під безпосереднім управлінням угорської корони.
Історія Більшість території майбутньої жупанії входила до Королівства Хорватія, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. Південна частина жупанії навколо Огулина раніше належала до складу Хорватської військової границі, заснованої в 1553 році.
1809 року ця територія ввійшла до наполеонівських Іллірійських провінцій. Після Віденського конгресу 1815 року ці землі було знову включено до складу Австрійської імперії: південна частина повернулася до Військової границі, а північна частина (колишня французька цивільна провінція Хорватія) ненадовго залишилася в новоствореному Королівстві Іллірія, відійшовши потім назад до Хорватії, де утворила частину Загребської жупанії. Сама ж Рієка (Фіуме) відновила свій попередній статус безпосереднього підпорядкування угорській короні у формі corpus separatum, ставши формально окремою одиницею і не належачи ні до Хорватії, ні до власне Угорщини. Місто також було центром округу Хорватського Примор'я.
У десятиліття після революції 1848 року Фіуме увійшло до складу автономного королівства Хорватія, ставши до жовтня 1860 року центром нової однойменної жупанії.
У 1871—1881 роках Військову границю було розформовано, а хорватсько-славонські жупанії зазнали реорганізації. Так, злиттям колишніх районів Огулинського (III) і Слунського (IV) полків утворилася Огулинсько-Слунська жупанія. До 1886 року жупанії Королівства Хорватія і Славонія набули остаточного вигляду. Модруш-Рієцька жупанія охопила землі колишньої Рієцької жупанії, основну частину Огулинсько-Слунської жупанії та території навколо Северина-на-Купі та Босилєво, які раніше належали Загребській жупанії.
У жовтні 1918 року Хорватія і Славонія відокремилися від Австро-Угорщини, увійшовши до Держави словенців, хорватів і сербів, яка в грудні того ж року де-факто об'єдналася з Королівством Сербія, утворивши Королівство сербів, хорватів і словенців (пізніше перейменоване на Югославію). 1922 року набула чинності Відовданська конституція, яка замінила австро-угорські жупанії (і сербські округи) на області, тим самим припинивши існування Модруш-Рієцької жупанії, перетворюючи її на частину новоутвореної Приморсько-Країнської області.
Населення 1900 року жупанія налічувала 228 452 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 150 982 (66,1%) сербська: 73 604 (32,2%) угорська: 601 (0,3%) німецька: 512 (0,2%) словацька: 58 (0,0%) руська: 4 (0,0%) румунська: 3 (0,0%) інші чи невідомі: 2 688 (1,2%)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 154 276 (67,5%) православні: 73 632 (32,2%) юдеї: 335 (0,2%) лютерани: 128 (0,1%) кальвіністи: 66 (0,0%) грекокатолики: 8 (0,0%) унітаріани: 0 (0,0%) інше чи невідомі: 7 (0,0%)
1910 року жупанія налічувала 231 654 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 152 210 (65,7%) сербська: 74 894 (32,3%) угорська: 899 (0,4%) німецька: 592 (0,3%) словацька: 64 (0,0%) румунська: 6 (0,0%) руська: 4 (0,0%) інші чи невідомі: 2 985 (1,3%)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 156 060 (67,4%) православні: 74 941 (32,4%) юдеї: 382 (0,2%) лютерани: 117 (0,1%) кальвіністи: 101 (0,0%) грекокатолики: 39 (0,0%) унітаріани: 4 (0,0%) інше чи невідомі: 10 (0,0%)
Адміністративний поділ
Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: Дистрикти Район Столиця VojnićВойничVrbovskoВрбовськоDelniceДелниціOgulinОгулинSušakБакарCirkvenicaЦриквеницяČabarЧабарSzluinСлунь
Див. також Велика жупа Модруш Приморсько-Горанська жупанія
Примітки
Посилання ARHINET — Srijemska županija
Література